Умундурованє учеників ґімназіяльних. Після донесеня Fremdenblatt-у всї ученики ґімназіяльні в Галичинї обовязані будуть носити мундуpи почавши від будучого року шкільного. Мундур буде складати ся з блюзи, сурдута, довгих сподень, плаща і шапки. На вилогах буде означена кляса, до котрої ученик належить. Мундур має бути подібний кроєм і барвою до того, якій тепер носять вихованцї заведеня в Хирові.
Кураторія фундації барона Гірша, оголосила справозданє з першого року своєї дїяльности. Після того справозданя обіймило оно школи жидівскі заложені через Allianсe Israеlite в Тарнові, Новім Санчи і Борислави, пізнїйше-ж школи в Хшанові, Станіславові, Коломиї, Водянцї коло Борислава і школу ремісничу в Кракові. З нових шкіл заложила кураторія лише одиноку школу в Бучачи і субвенціонувала школу в Бродах. На рік 1892 рішено заложити одноклясові школи народні жидівскі в Городенцї, Висничи, Бжеску, Мільци і Тарнобжеґу. Вартість номінальна капіталів фундації виносить 6,976.934 зр.
Зміни в галицких ґарнізонах войскових. З Відня доносять: 24-ий (коломийскій) полк піхоти буде стояти залогою у Львові, 58-ий (станіславівскій) в Перемишли, 95-ий (чортківскій) в Станіславові, 30-ий баталіон стрілцїв польних у Львові, 12-ий полк драґонів в Кракові, 4-ий полк уланів в Жовкви, 11-ий в Ярославі а 2-ій полк кріпостної артилєрії в Кракові.
Зміна власности. Маєтність Будилів, в повітї бережаньскім положену, обіймаючу 1200 морґів простору, купив від ґрафа Володислава Баворівского Віктор Третерч за цїну 165.000 зр.
Огнї. Дня 11 н. ст. цвітня перед полуднем згоріло в Сушнї, коло Радехова цїлковито 10 домів враз з будинками господарскими а також кілька штук худоби і коней. Погорільцї були убезпечені. На місце огню приспіли сторожі охотничі з Радехова і Виткова нового. Причиною огню має бути підпаленє.
Для спиненя ґерманізації Волини видав цар указ, котрим заборонює ся всїм заграничним особам, перебуваючим в Россії, а навіть таким, що вже приймили россійске підданьство, поселювати ся на будуще в ґубернії волиньскій по-за містами і купувати там недвижимі посїлости. Виїмок становлять лише православні.
Що варта черешня? В нїмецкім селї Нідерлянштайн розширювало стацію зелїзничу. На ґрунтї притикаючім до стації росла черешня. Властитель ґрунту зажадав за дерево 3600 марок, яко капітал, котрого процент рівняє ся річному доходів з черешнї. По довгих торгах згоджено ся вкінци на виплату 2400 марок.
Морожене мясо. Француске міністерство перевело ще перед роком проби консервованя мяса при помочи великого зимна. Ті проби виказали, що мясо можна переховати в станї цїлковитої свіжости при певній якійсь температурі навіть через 8 місяцїв. Лише при транспортї з ям ледових на місце призначеня показали ся трудности з мясом так законсервованим.
Дрібні вісти. В Будинї помер Арсеній Стойкович православний епископ в старшім віцї. — В Белзї помер дня 11 н. ст. цвітня д-р Казимир Мусялович на тиф плямистий, котрий тепер в тім місточку панує.
Сими днями був я в робітни п. Теофіля Копистиньского маляря-артиста, на першім поверсї в Народнім Домі. Моїм очам представив ся прегарний вид вельми артистично викінчених церковних икон, а именно: 4 намістні архієреї на тлах, золотом ґравірованих і Рождество Пресв. Богородицї. Всї ті икони призначені для церкви в Боську, сяніцкого повіта, і они стануть там небавом окрасою єї, заохочуючою вірних до побожности. Икона покрови Пресв. Богородицї, виконана дуже вдачно, і з милим для очей угрупованєм святих осіб, єсть образом більших розмірів, а призначена до церкви в Оріхівцях коло Підволочиск, де вже в сїм Великодни украсить ся нею иконостас. Портрети осіб, виготовлені п. Копистиньским лиш з малих та старих фотоґрафій, так правдиво і вірно представляють дотичні особи, що мало не закличеш их по имени. Ся тиха а старанна праця нашого земляка спонукала мене до прилюдного висказу вповнї заслуженого признаня. — Гр. Врецьона.
