◦ ◦ ◦ ◦

Країна шляхотних коней. Знавці, які побували на Волині, дивуються, що волиньські коні мають у собі стільки познак арабської крови. Про це згадувала вже й німецька преса, що Волинь — це край, в якому плекання арабських коней відоме здавна. Один знавець коней висунув навіть твердження, що найчистіший арабський кінь більше не існує у свoїй батьківщині, арабських країнах, а тільки на Волині, бо аж сюди прибували арaбські шeйхи, щоб купувати жеребців та кобил. Вони потребували цих коней не тільки для підсвіження, але й для ушляхетнення крови. Осяти в плеканню арабського коня на Волині треба тим більше цінити, що воно було в приватних руках. Приватні розплідники підчас дворічної совітської влади стали жертвою дезорганізації. Багато молодих шляхотних тварин мусіли виконувати важку працю і через це псували свою породу. Німецька влада взяла тепер під свою опіку плекання цих породистих коней, переводячи селекцію біля 100.000 коней, при тому 17.000 вписано до племінних книг. В Олиці, колишніх добрах князя Радивила, устатковано знову розплідник, в якому тепер більше ніж 120 чистокровних арабських кобил, а також англійські кобили, які потрібні для виведення племінних книг. В Олиці, колишніх добрах князя Радивила, устатковано знову розплідник, в якому тепер більше ніж 120 чистокровних арабських кобил, а також англійські кобили, які потрібні для виведення англо-арабських коней. Ціна цих кобил переходить міліони, бо вони мають столітній безпереривний племінний рід. Та не всі матки виглядають добре. На них помітні сліди останніх років. Часто доводиться відшукувати ці дорогоцінні екземпляри серед неймовірних умов по цілому краю.