◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Станіславів 9 цвітня. Віче радикалів зробило повне фіяско, бо бую дуже нечисленне. Зібралось около 130 селян, трех священиків, а світскої интеліґенції зовсїм не було. Віче відкрив селянин Ґуравскій і внїс, щоби предсїдателем віча вибрано посла Окуневского. Проти того піднеслась сильна опозиція. "Хочемо Коритовского з Калуша!" — кричала більшість. При першім голосованю більшостію голосів вибрано п. Коритовского предсїдателем. Противники підняли крик; заряджено нове голосованє лише за Окуневским. Окуневскій займає презідіяльне місце. Крики: "Не вибраний!" Галас треває чверть години. Вкінци комісар Ярош розвязав віче.
При внесеню буджетової комісії, що до підвисшеня краєвих додатків від податків з 36 на 39 кр. промавляли посли: Maдейскій, Абрагамович, Поляновскій, Козловскій, кн. Адам Сапіга і референт ґр. Стан. Бадені. При тій нагодї ґр. Бадені відповів нa спростованє пoс. Антоневича і покликав ся на стеноґрам єго бесїди, де засаду divide et impera пoc. Антоневич не відносить до правительства, але до Поляків. Більшість не може похвалити тих тенденцій, що показують ся з вандрівок до Почаєва і з звістного календаря. Бесїдник заявив, що від початку свого політичного житя він все був за розширенєм прав руского народу і за управильненєм польско-руских відносин. Пос. Антоневич піднїс протест серед загального зворушеня против порушених замітів в имени своїх тїснїйших приятелїв. Внесенє підвисшеня податків удержало ся більшостію 61 голосів против 58.
На обідї у маршалка краєвого, кн. Сангушка, в четвер були між иншими і посли рускі: Олекса Барабаш, Іосиф Гурик, Денис Кулачковскій, д-р Теофіль Окуневскій, Лонгин Рожанковскій і о. Иван Сїрко. На обідї тім, на котрім були і посли селяне Крамарчик та Поточен, піднїс пос. Крамарчик в имени селян тоаст в честь маршалка, дякуючи єму за єго дїяльність в користь краю.
На шляху Станіславів-Вороненка розпочали ся вже роботи землемірничі, попереджуючі вивлащенє потрібних під зелїзницю ґрунтів. В Ворохтї розпочали роботи коло тунелю а те саме буде робитись і в Ямній. Мости розпічнуть ся також будувати. Сама будова дороги і роботи в Микуличинї наступлять пізнїйше.
Еміґраційні аґенти розкинули вже свої сїти і на всхідну Галичину, а то на такі околицї, з відки перше нїхто не еміґрував. Так доносять з Небилова повіта калуского, що недавно еміґрували з-відтам дві родини до Канади, та що за ними вибирає ся ще більше людей. Видко нужда робить своє і пхає нарід до покидуваня рідної землї.
Зміни в галицкім намістництві. На місце уступившого совітника двору Каратиньского, буде именований совітником двору ґр. Лось, а на єго місце має бути покликаний до збору совітникім в характері совітника двору староста перемискій Горецкій. До Перемишля прийде имовірно староста ряшівскій д-р Федорович.
Огнї. З Городка доносять, що дня 6 н. ст. цвітня о годинї 2-ій по полудни повстав огонь в Черлянах. Завдяки спокійному воздухови згоріли лише 2 хати селяньскі і стайня з коровою. Дуже дїяльною показала ся огнева сторожа черляньска, як також і городецка з своїм начальником Генцом, котра мимо півмилевого віддаленя прибула на час.
Зміна власности. Маєтности Березка в повітї лїськім набув від п. Теоф. Журовского ґр. Кароль Старженьскій, а маєтности Гавловичі долїшні, Свібодна і часть Рузбіря межи Ярославом а Пшеворском набув від п. Єлени Закличини п. Теоф. Журовскій, маршалок повіта ліського.
Дрібні вісти. Цїсарь дарував громадї Печерна, в повітї залїщицкім, 100 зр. на устроєнє нововибудованої школи.