◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Равт у намістника згромадив вчера численні круги висших достойників духовних, світских і войскових, интеліґенції урядничої, послів соймових і ради державної. Від години 9-ої до пізної ночи йшла жива розмова поміж гістьми, а війскова музика пригривала концертові твори. З руских послів соймових і ради державної бачили ми оо. Сїчиньского, Гаморака, Мандичевского, д-ра Савчака, проф. Барвіньского, Гурика, Барабаша, Охримовича, д-ра Окуневского, Телишевского, крилошан капітули з митрополитом, д-ра Й. Шараневича і и.
Огнї. Дня 30 н. ст. марта в ночи навістив великій огонь місто Городок. В короткім часї згоріло 40 домів враз зі стодолами і иншими будинками господарскими помимо енерґічної помочи залоги войскової, котра під проводом своїх офіцирів з пожертвованєм працювала над зльокалізованєм небезпечного елєменту. В огни згоріла одна 25-лїтна женщина, що виратувавши свою дитину пійшла ще до горіючої хати, щоби винести одежу. Також погибло кілька штук худоби. Шкода не дасть ся ще докладно обчислити. Огонь був имовірно підложений.
Загадочна смерть. З Глинян доносять, що в Кривичах, повіга перемишляньского умерла оногди нагле учителька М. Криворучка. Лїкар сконстатував отроєнє. Слїдство судове викаже, чи заходить тут самоубійство чи злочиньство. Причиною мнимого самоубійства мала бути нужда.
Ропа нафтова в великій скількости показала ся в Рипнім коло Перегиньска в ямі спілки Щепановского і Перкинса. Сильні ґази виперають ропу самі на верх.
Вірмено-католицким парохом Черновець именований кс. Каєтан Каспрович, крилошанин ґреміяльний львівскої архіепископскої капітули вірмено-католицкої. Кс. Каспрович тїшить ся симпатією буковиньскої публики.
В Болехові за иніціятивою о. Ив. Озаркевича зорґанізовало ся послїдними часами церковне братство, до котрого приступила майже вся руска интеліґенція місцева. Головою братства став п. Підгірскій, пенсіонований совітник а належать до него між иншими адвокат сов. Спиридіон Ивановскій, лїкар д-р Николай Подлускій і инші. Ті панове займають ся справою будови нової церкви, жертвуючи на сю цїль не лиш свої труди але і значні грошеві датки.
Гірник Лятус, котрий — як звістно — спав 5½ місяця, умер дня 24 н. ст. марта, помимо найбільших заходів лїкарів, щоби удержати єго при житю. Яко безпосередну причину єго смерти подають лїкарі запаленє легких, котре повстало в наслїдок того, що Лятус лежав в одній і тій самій позиція дуже довгій часі. Похоронено єго в Мисловицях.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Береги долїшні 100 зр. на будову школи. — З Черновець доносять, що коломийскій посол Блох старає ся о посаду рабина в Чернівцях опорожнену по смерти тамошного рабина Иґля.