Жіноча справа.

І.
Заявленє.
В 7 і 8 числі "Народа" з 1-го Апріля сказано, що будь-то би я зобовязала ся на торічнім зйізді радикалів вести в тій часописи рубрику питаня жіночого. Тож заявляю, що я вправді отворила рубрику в "Народі" для питаня жіночого, але вести я не зобовязувала ся, а лиш казала приватно, що буду по можности побіч других дописувати; вести однак мала редакція "Народа", до котроі складу я не належу, бо зйізд мене до того не уповажнив. То єсли рубрика не була достаточно заповнена, то най редакція за те відповідає.
Наталія Кобриньска.

ІІ.
Жіноче віче.
В усій цівілізованій Европі і Америці справа рівноуправненя та самоувільненя женщин ступає наперед стало і без упину і значить кождий свій крок меншою або більшою побідою і майже що днини стає більше відважних бойівниць, що вводячи ідею в житє, супротив пересудів та безчисленних перешкод дійшли до ціли і одержавши університетскі степені, почали діяльність відповідну своій охоті та спосібностям.
Таким чином, обертаючи на добро, з одного боку, користи, котрі йім досталися, вони рівночасно не перестали боротись і за нові, і так в Англіі на кождій сесіі парляменту найчільнійші посли без попуску і горяче підпирають внесений женщинами біль за політичне рівноуправненє женщини, єднаючи єму чим раз більше голосів, а в усіх більших містах Европи — чи-мало женщин робітниць, котрим вже не теорія а важна практика житя веліла стати о власних силах, солідаризуються, організуються і сходяться, голосно і отверто домагаються першого людского права — права житя.
А у нас? І у нас змагаючася свідомість наших прав починає поволи пробивати тверду шкарлущу байдужости і спонукувати до діяльности рухливійші елементи, показуючи в чим раз яснійших красках надію побіди. Загрітий тою надією комітет, зложений з кільканадцяти осіб (не з 2, як хибно подали деякі часописі) рішив скликати на день 10 апріля загальне віче женщин, на котрім женщини ріжних станів могли би застановлятися й радити над потребою домаганя прав в напрямку едукаційнім, політичнім і економічнім.
Програма віча, подробиці котроі оповістять афіши, обнимає реферати в трьох названих напрямках.
Знаємо, що богато інтелігентних женщин, що тілько не могли проявити ініціятиву, від давна горячо ждуть тоі нагоди, а інших здержали від явного виступу боязнь сміху з боку численноі, на жаль, товпи реакціонерів, а може й огляд на залежність становиска, і знов же не одна світла женщина, що сидить де в закутку, далеко від руху і житя столиці, в глубині душі годиться зі змаганями поступових женщин; вони всі мати-муть на тім вічу нагоду виявити своі думки і покласти своі домаганя. Ідея того віча повстала вже давно, та єі здійсненє було здержане незвичайними трудностями, а й тепер поводженє віча залежить головно від численноі участи женщин. Тож обертаємось з довірєм до всіх тих женщин, жива душа котрих бажала свобідно зачерпнути зі скарбу науки, та була відбита крутарским аргументом, що єі жерела отворено тілько для одноі половини людского роду, — до тих женщин, котрих спосібности й енергія житя марнуються в надто тіснім кружку діланя, і до тих, котрих молодий вік та настаюча нова пора позволяють радуватися подією здійсненя своіх бажань.
Обертаємось до матерей, що бажають своїм донькам забезпечити змогу людского істнованя і оберегти йіх від торгованя найсвятійшим чувством, відшуканя в подружю тілько матеріяльної вигоди. Ззиваємо всїх женщин, що працюють тяжко і розуміють, що праця повинна йім дати удержанє, а не робити йіх жертвами неволї й визискуваня.
Врештї запрошуємо і ті добрі пані, що самі находячися з своєю родиною в користнім положеню, не бажають для себе переміни, та мають серце чутке на недолю і потреби своїх сестер. Нехай усї прийдуть на віче женщин, нехай покажуть, що стоять на висоті свого часу і розуміють поступові ідеі та слушні й справедливі змаганя.
За комітет: Феліція Прухникова. — Ольга Франко. — Ядвіга Чашовска.

04.04.1892

До теми