В cпpaві правописній.
З Турчаньского. В царстві турецкім велика заверуха. Підписи против фонетики сиплють ся, як з рукава. До тепер припадав в тім кутї на одно село один, а найбільше два люде письменні, a тепер всї роздумують над петицією нашої академії наукової "Русской Ради" і підписують єї, стаючи, розумієсь, в оборонї "жизненних справ Руси". Одна рука розпиняєсь на сто боків, і не дивно, що число протестантів росте на потїху "Pyсской Ради" і "Галицкой Руси". Жаль великій, що коли йде о правдиво жизненні справи народні, многі люде і палцем рушити не хотять!...
Чую "поважні" докази против фонетики: "реформа правописи не на часї". Наша академія наукова "Русская Рада" до судного дня буде стояти на тім, що реформа правописи не на часї. — "Де є яка бесїда без ґрaматики?" Ну, у нас попалять всї ґраматики, як зреформують правопись. Але найбільшій таран заїхав перед кріпость деяких пoлітиків такій: "Австрійске правительство не пристане на реформу правописи, бо Россія буде з мести душити Поляків і Нїмцїв". Звичайний чоловік не розвяже тої угловатої загадки. Ми Русини певно не тїшимо ся з того, коли Москалї кого небудь душать, а найбільше нас, але за-для реформи правописи у нас не буде им гірше, так як і наша нинїшна правопись не поправить их положеня.
Я при рішеню справи правописної держу ся приповідки: "Швець знай своє шевство, а до кравецтва не мішайсь!" В цїлім світї рішають о якій-небудь справі люде познакомлені з нею. Маємо, Богу дякувати, вже досить споре число учителїв працюючих на поли рускої бесїди і єї ґраматики. Тії знатоки певно лїпше будуть знати, якої реформи потребує руска правопись, анїж люде мало знаючі духа рускої бесїди. До людей фахових маю повне довіріє, бо доси они не проявили в своїх поступках нїчого такого, щоби на таке довіріє не заслугували. Они при укладї своїх уваг будуть мати на взглядї виключно добро Русинів: улекшити науку найширшим верствам народу і влити любов до свого рідного.
Поки справа йшла властивою дорогою, люде спокійно вижидали єї рішеня. Тепер не годить ся мовчати, коли рішаєсь справа важна для народу руского, а лїпшу будучність треба ставити по-над всякі взгляди. Пишу отсі стрічки зі свого і поблизького кута, щоби вагу підписів звести до властивого именника і подати, кому треба, міру до их оцїнки. Видїл "Народної Ради" в Турцї виготовив протест против реформи правописи. Тілько-ж о тім намірі члени не знали нїчого і повний видїл над тою точкою не радив. Деякі члени певно згодились би на протест, але деякі нї. Послїдні суть того пересвідченя, що о правописи в школах мають в першій лінії рішати учителї руских шкіл і рускої бесїди, а шкільні власти можуть при рішаню тої справи важити голос хиба фахових людей!
Член турчаньскої "Народної Ради".
Донесенє в cпpаві памятника для Шевченка.
З Кракова. "Комітет иніціятиви" знїс ся через свого відпоручника з краківским послом д-ром Вайґлем, членом "комітету пятьох" [komitet pięciu] т. є. тїснїйшого комітету, вибраного з лона обширнїйшого комітету для будови памятника Мицкевича в Кракові. Д-р Вайґель поинформував нас, що завязуючих комітет не обовязують закони о завязуваню товариств і що не потреба статутів подавати до намістництва, як то нас первістно поинформовано. Завязуванє комітетів, видно, не передвиджена річ в конституції нашій і длятого, на наше щастє, не обгороджено остроколом юридичних формальностей. Потреба тілько по завязаню ширшого комітету повідомити намістництво і просити о позволенє збираня фондів.
Ми первістно загадали були скликати обширнїйшій комітет до Львова на день 24 марта, щоби, користуючись присутностію Вп. послів та зїздом Вп. патріотів на збори "Просвіти" могли зібрати більше число членів з провінції та з Буковини. Опісля ж за для тих же мотивів ми рішились инакше. Зваживши, що засїданя соймові, загальні збори товариства им. Шевченка і "Просвіти", праця радикалів над вічами провінціональними, ненадїйні вибори до сойму буковиньского — забсорбували виднїйших наших людей, ми уважаємо, що в интересї найлїпшого успіху справи памятника треба зібранє ширшого комітету відложити до часу, коли передові наші люде будуть свобіднїйші.
Тимчасом може, у кого охота і нагода, за гідним признаня приміром п. Ирини Герасимовичівної збирати фонди на памятник дорогою складок, льотерії і т. д.
За комітет — Яків Невестюк.