Поворот східних Галичан з Росії. ВІДЕНЬ. (Прив. тел.). Як доносять з Москви, мешканцїв східної Галичини, виселених підчас російського відвороту в 1915 р., яких по більшій части приміщено в казанській ґубернії, тепер будеть ся відсилати домів на основі війскового приказу під услівєм, що місце їх побуту віддалене від фронту найменше 2 милї.
В справі виїзду до купелевих місцевостий. З Відня доносять: Мимо обмежень зелїзничого руху не буде загальної заборони виїзду на лїто для мешканцїв міст. Апровізаційний уряд дбає про те, щоби улекшити лїтний відпочинок міської людности. Однак треба перестерегти перед виїздом до лїтних осель, заки ствердить ся, які там апровізаційні відносини; з приводу перевозових трудностий не можна буде навіть заосмотрити в поживу тих місцевостий, куди гостї приїзджають масово. Та апровізаційний уряд видасть відповідні зарядженя, щоби хорі мали все те, що потрібне для їх лїченя.
Підвисшенє цїни бараболї. Від 8. марта 1917 обовязує на основі розпорядку Уряду для виживленя нова цїна на бараболї. Тепер маєть ся платити за 100 кґ. здорових, сухих, без землї і кільцїв бараболь 15 корон зі збору 1916 року. Та цїна, розумієть ся, вже і за приставу до найблизшої зелїзничої стації або до місця призначеня, о скільки воно не є віддалене більше, як найблизша зелїзнича стація. Так само за бараболю зі збору 1917 року виносить цїна від 10. серпня 1917 15 корон, і то вже враз з приставою, о скільки найблизша зелїзнича стація зглядно місце призначеня не віддалені більше, нїж 10 кільометрів від місця закупна. Коли віддаленє виносить 10—20 кільометрів, то цїна виносить 16 корон, а при віддаленю понад 20 кільометрів 17 корон. Віддаленє означить староство. Цїни розуміються без мішка. Коли купує цивільна особа, то продаючий в случаю потреби може, а коли купує Воєнне Заведенє для обороту збіжем, то на жаданє продаючий мусить доставити соломи до вистеленя і накритя бараболь, очевидно за заплатою.
Обмеженє в різаню рогатої худоби і свиний. Під загрозою високих кар грошевих, вязничих, згл. утратою промислового управненя, не вільно від 15 марта 1917. різати анї продавати на заріз коров, ялівок і свиний, які є в такій степени вагітности, що се можна назверх пізнати. Так само не вільно самому різати анї продавати на заріз таких телят, яким не виріже ся зовсїм докладно вісїм молочних сїкачів, стверднуть ясна і загоїть ся пупець. Заборона різаня свиний тучених на солонину аж до ваги 60 кґ. І свиний на мясо аж до ваги 40 кґ. на штуку — остає дальше в силї.
Гарні відносини. З приватного листа з Америки, писаного селянином еміґрантом 18. грудня 1916 р., вибираємо кілька виїмків, які ілюструють американсько-українські відносини. "Тут в Америцї — читаємо в листї — між Українцями поробили ся роздори, а то тому, що кожна партія полїтична має свого вожда, та ті наші проводирі так один на другого в часописах нападають, що годї собі представити. Тепер простий нарід не знає, чого тримати ся і до якої партії належати. Як тут не знеохотити ся? Як складати жертви на поміч рідному краєви? А ще і мушу зазначити, що тут приїхав наш гість зі Швейцарії п. Цеглинський, котрий нарід збурив і назвав українських провідників в Галичинї зрадниками, цїкаве, чому так п. Цеглинський малює і о що йому ходить. Бо до тепер трудно довідати ся, від якої партії він приїхав і в якій цїли, та до якої партії він належить. Одно тільки ясно, що тратять наші проводирі тут в Америцї під таку важну хвилю такий дорогий час..."
