Службу Божу за упокій Тараса Шевченка відправить в четвер дня 12 (24) н. ст. марта о. Евгеній Воробкевич, православний парох львівскій в церкві при площи Францисканьскій.
Пригадуємо, що завтра бенефісове представленє п. А. Стечиньского в честь єго 25-лїтних трудів на сценї руского театру. Представленє складане, а по-при виступи що найлїпших сил артистичних відспіває також "Львівскій Боян" дві піснї. Почтїм численною участію труди п. Стечиньского!
Комісія вдовичо-сирітского фонда львівскої архієпархії розішле сими днями по деканатах запомоги для священичих вдів і сиріт в архіепархії а то по 48 зр. на кожду особу. Загальний збір відпоручників сего фонда відбуде ся дня 3 і 4 н. ст. мая.
З Золочівского пишуть нам: На бідних людей на селї находить все якась нова благодать! Ото Stowarzyszenie rzemieślników розсилає по селах до "szewców, krawсów, stolarzy, stelmaсhów, rzezników i t. d." zawezwanie, щоби ставили ся в biórze stowarzyszenia (звичайно на недїлю) і виказали ся картою промисловою. Однакож зваживши, що така карта з різного титулу потягає за собою велику оплату а ті сельскі ремісники удержують ся переважно з господарки [впрочім их ремісла дуже ще прімітивної натури] і не удержують нїякої варстатової челяди, тож их ремісло зачисляєсь по мисли арт. V. пункту е) патенту впроваджуючого уставу промислову з 20 грудня 1859 до катеґорій убічних чинностей домово заробкових і не потребує нїякої карти промислової. В такім дусї треба вносити представленя потвержені через місцеву зверхність громадску до дотичного ц. к. староства зараз по одержаню завізваня, бо-ж власти самі з себе не обовязані хоч би й таких "полатайків" боронити.
Черновецкій маґістрат видав оногди важне розпорядженє. Різникам заборонено продавати мясо з кістьми. Мясо продаване в ятках мусить бути цїлковито вільне від костей з виїмкою таких дрібних кісточок, що не дадуть ся відлучити. Кости можуть бути продавані осібно. Ті, що не будуть держати ся сего розпорядженя підпадуть карі 25 зр. або 5-дневого арешту.
Цїсар затвердив вибір Тадея Старжиньского властителя Деревнї на презеса а о. Константина Грушкевича греко-кат. пароха в Куликові на заступника презеса ради повітової в Жовкви.
З під леду. Дня 14 н. ст. марта повертав Володимир Гаймберґер, надзиратель траси зелїзничої, з Гребенова до Сколього і спостеріг селянина потапаючого на ріцї Опорі під Святославом. Селянин, Петро Пасїчник хотїв коротшою дорогою дістати ся через лїд до Сколього, тимчасом лїд заломив ся а він з волами почав потапати. Гаймберґер не тратячи притомности, поскочив і виратував селянина разом з волами, лише сани пійшли з водою.
Шнурівка причиною смерти. Незвичайна пригода лучила ся перед кількома днями в Новоселици на Буковинї. Жид тамошний Герман Фрош видавав заміж дочку Берту. Коли почали сходити ся весїльні гостї занедужали нагле молода і по кількох годинах умерла. Візвані лїкарі сконстатували, що причиною смерти дївчини була шнурівка, надзвичайно сильно стиснена.
В справї переслїдуваня вояків в Прешбурзї о чім ми донесли в послїднім н-рі "Дѣла", одержав Berliner Tagblatt таку телєґраму з Прешбурґа: Засудженому тут за переслїдуванє підвластних поручникови артилєрії Лянґмаєрови зменшено кару, позволено єму самому зречи ся достоїньства офіцирского, між тим як з початку намірена була єго деґрадація. Замість кари вязницї одержав 7 місяцїв арешту ґарнізонового а крім того мусить надслугувати 6 лїт. Засудженого на кару смерти артилєриста, що кинув ся був на знущаючого ся над ним офіцира, уласкавив командант корпуса архикнязь Фридрих, засуджуючи єго на 16 місяцїв тяжкої вязницї. Тих подробиць не оголошує нїяка віденьска часопись.