◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Київ — Чернївцї. П.Т.А. повідомляє: З днем 22-го лютого Управа південно-західних зелїзниць вводить просте й без пересїданя полученє поспішними поїздами Київ—Чернївцї через Тернопіль.
Зменшенє рації муки до половини. Управа міста Львова повідомляє, що аж до відмінного зарядженя вільно реалїзувати, почавши від 18. с. м. на мучні карти лише половину рації муки, на котру ті карти звучать. Почавши від 18 с. м. видавати будуть районові склепи на кождий відтинок мучної карти лише 1/4 кґ муки замість 1/2 кґ. муки. Се зарядженє не відносить ся до тяжко працюючих робітників, занятих в підприємствах, що працюють для війскової управи, і чинних зелїзничих функціонарів, а також хорих в шпиталях і санаторіях. Супроти зменшеної до половини скількости муки видавати буде управа міста від дня 25. с. м. для осіб побираючих зменшену до половини рацію муки, хлїб ваги 1260 ґрамів тижнево замість дотеперішної ваги 1000 ґр.
На увагу тим, що переписують ся з полоненими в Росії. Спільне центральне бюро пошукувань (віддїл для воєнних полонених) подає до відомости: На основі донесень дневників почтовий рух з Росією є на разї здержаний. На се звертаєть ся увагу, щоби передовсїм рідня полонених не непокоїла ся, коли довший час не одержить від них відомостий. В інтересї перевозу пересилки до полонених бюро радить, щоби в найблизшім часї писати до них по змозї найвисше. Тепер правдоподібно переписка не дійшла би до цїли, а по приверненю руху занадто велика скількість переписки викликала би замішанє в цїлім почтовім русї. Рівночасно порозуміло ся бюро з шведським Червоним Хрестом, щоби одержати зараз відомість, коли почтовий рух з Росією буде знов привернений.
Ucrаіnіса в Швайцарії. Льозанна, початок марта. Швайцарська союзна рада заборонила розширюванє видаваного в Льозаннї двотижневника "L'Ukrine". Рівночасно стрінула така сама заборона кілька инших нїмецьких і француських часописий. Мотивом заборони є строге береженє швайцарської невтральности супроти всїх воюючих сторін. Під наголовком "Revendications Ukrainiennes" появив ся в Льозаннї накладом тамошного "Українського Бюра" для ужитку сторін невтральних і воюючих на 43 сторінках друку меморіял,  який приносить перегляд українських національних домагань в Австрії і Росії тай їх історичне і фактичне умотивованє.
Товариство українських наукових викладів ім. Петра Могили уряджує почавши від найблизшої недїлї 25. марта в малій салї Інституту ім. Миколи Лисенка ось яку серію викладів: 1—2. Микола Ганкевич: 3 історії революційного руху в Росії, — в недїлю д. 25. марта і 1. цвітня. 3. д-р Василь Щурат: Українцї в галицькім становім соймі (1817—1848 року), — в суботу 7. цвітня. 4. д-р Ярослав Гординський: 3 Історії руху української молодїжи 60-их років XIX. ст., — в недїлю 8. цвітня. 5. проф. д-р Кирило Студинський: Лїтературний диктатор, — в недїлю 22. цвітня. 6. д-р Стефан Федак: Спочини з днїв неволї, — в недїлю 29. цвітня. 7—8. проф. д-р Олександер Колесса: Епізоди культурної боротьби України з Московщиною, — в недїлю 6. і 13. мая. 9. д-р Володимир Кучер: Підводні кораблї — в недїлю 20 мая. 10. д-р Роман Ілевич: Значінє клясичних народів для сучасної культури, — в четвер 24. мая. 11. д-р Остап Макарушка: Вартість реальних предметів науки для ідеї національного образованя, — в недїлю 27. мая. 12. д-р Денис Лукіянович: Жовнїрські думи Юрія Федьковича, — в недїлю 10. червня. Цїни місць: Крісла 40 сот., місця для стоячих 20 сот. Абонамент на всї виклади: Крісла 4 К., місця для стоячих 2 К. Початок викладів точно о годинї 4-ій по полудни. Каса отворена перед відчитом від години ½4-ої.

21.03.1917

До теми