Про львівське сміття

Сергій Каплін на телеканалі НЬЮЗ ВАН — точніше — НЬЮЗ ВАТ(а) — розповів, що коли в його рідну Полтавську область завезли львівське сміття, то він власноруч порізав всі колеса сміттєвозів і підрахував, що одне таке колесо коштує півтори тисячі доларів (ватник, а рахує у "піндоській" валюті). Всіх порізаних ним львівських коліс він нарахував на 22 тисячі баксів. Якщо за вивантаження сміття у невстановленому місці загрожує адміністративний штраф, то псування майна, державного чи приватного, на 22 тисячі доларів тягне на добрий кримінал. Але оскільки, окрім Капліна, про цей випадок жоден ЗМІ і взагалі ніхто більше не повідомив, значить набрехав, як завжди.

Ще він розповів, що серед львівського сміття бачив два мішки з використаними шприцами — це «львівські наркомани колються по під’їздах, а потім полтавські діти на пляжі на березі Дніпра можуть цими шприцами поколотися і занести собі заразу», і що він цього не допустить. Обіцяв і в інших областях, якщо його попросять, перерізати всі шини львівським сміттєвозам, і тоді для львів’ян возити сміття за межі Львова буде дорогувато, дешевше буде його їсти на місці, у Львові.

Так що готуйтеся, львів’яни, разом зі своїми наркоманами їсти невивезене сміття. Цю ватно-совково-комуністично-соціалдемократичну нікчему Капліна й згадувати було б западло, коли б не львівське сміття. Це популіст такого ґатунку, що поряд із ним Ляшко і Рабинович здаються оксфордськими професорами і респектабельними політиками на кшталт Черчилля.

Але не про нього мова, повернімося до нашого рідного львівського сміття. Якщо хтось раніше з нормальних і притомних українців не любив Садового і Самопоміч, то тепер доведеться, заткавши носа, через силу полюбити, подітися нема куди. Починаючи від президента і уряду й закінчуючи останніми ватниками, всі люто ополчилися проти ненависного львівського сміття і, принагідно, проти всього, що пов’язане зі Львовом. Немає жодного випуску новин на «Інтері» без паплюження Львова і всього, пов’язаного зі Львовом. Інші ЗМІ теж не пасуть у цьому задніх.

Тут розкол України триває в достатньо тонкій і завуальованій формі, не дарма в нас є чудові вчителі — російські ЗМІ. Прямий месидж: ви безгосподарні і недалекоглядні (Садовий), претендуєте на загальноукраїнський політичний вплив, блокуєте ОРДЛО (Самопоміч), то краще займіться рекультивацією сміття у себе на малій батьківщині. А завуальований месидж усього цього простий як двері, він волає на повну, наповнюючи бальзамом серця всіх наших ватників і не лише: Ага, ви срана Європа, Европа, Гейропа — європейський, інтелігентський Львів, цілую ручки, прошу пана, прошу-перепрошую, тістечка, кавуся, чоколяда, капелюшки  — так вам і треба, потопайте собі у вашому смердючому смітті, аби не пишалися занадто своєю європейськістю.

Тут явна зловтіха брудного люмпена з приводу халепи, в яку потрапив інтелігент-чистоплюй, бо цей інтелігент таким чином зрівнявся з цим люмпеном. І зловтісі цій немає меж. Автор цього тексту є й автором циклу статей «Без політкоректності», тому з приводу цієї проблеми наведу декілька, можливо, не дуже політкоректних міркувань.

Галичан вигідно відрізняє від решти українців те, що ми називаємо побутовою культурою: починаючи від культури спілкування, яка полягає у природженій ввічливості, і закінчуючи елементарною охайністю у побуті. Хочу, між іншим, застерегти від цілковитого узагальнення цих тверджень, оскільки зрідка за законом Ґауса трапляються брутальні й неохайні галичани, так само, як і — за тим же законом — ввічливі й охайні східняки чи росіяни, однак ми тут говоримо про загальні тенденції, які можна окреслити відсотком до усієї кількості населення, і власне в цьому контексті перевага галичан безсумнівна.

Сільські обійстя в Галичині чистотою та прибраністю подвір'їв і хат з білосніжними фіранками одразу кидаються у вічі тим, хто вперше перетинає зі сходу в авто чи потязі збручанський вододіл. Будучи у Києві, автор цих рядків мав нагоду переконатися, дуже м'яко кажучи, у меншій, порівняно з Галичиною, прибраності столичних храмів і охайності людей, котрі їх відвідують. Натомість у Галичині кожна найменша церковця в найвіддаленішому селі сяє як лялечка, завжди виметена, вилизана до блиску, прикрашена свіжими квітами, і люди туди ходять чисті й охайні.

Тому закиди львів’янам у бруді й неохайності через невивезене сміття є доволі болючими. Навряд чи така оскаженіла брудна інформаційна кампанія була б ініційована проти якогось іншого міста України, окрім Львова. І якщо вона не була ініційована безпосередньо з Кремля, то, без сумніву, це зробили «корисні ідіоти» того самого Кремля. Бо це черговий розкол України за реґіональним принципом. Варто лише почитати відомий усій країні нещодавній темник ім. ВВП щодо Садового і Самопомочі. Заборона всім, кому тільки можливо в Україні, приймати львівське сміття, є не тільки помстою за блокаду ОРДЛО, помстою за те, що відомі українські олігархи і урядовці, які їх кришують, вже не будуть варити бабки «на крові». Це й підсвідома помста бандєро-фашистскому Львову і за Незалежність 1991 року, і за Помаранчевий здвиг 2004 року, і за Революцію Гідності 2013-2014 років. Якщо б не ці зворохоблені вар’яти львів’яни-галичани, жили б ми собі спокійно в «русском мірє» чи в спокійній кучмівсько-януковичівській Україні, не було б економічної розрухи, катастрофічного падіння життєвого рівня, жахливої війни з Росією. Ясно, що у всьому цьому винен бандерівський Львів, і його треба покарати.

Зрозуміло, що Садовий і, до речі, вся його команда своєю тупою недалекоглядністю, надією на «русскій авось» або український «якось воно буде і якось пронесе» винні у тому, що сталося з Грибовицьким сміттєзвалищем. За це наш мер відповість перед своїми виборцями, перед громадою Львова на чергових чи, можливо, позачергових місцевих виборах (якщо, звичайно, не потрапить за ґрати).

Але якщо вже така біда сталася зі Львовом, то, шановна Україно, допоможи і ти йому, своїй європейській перлині, впоратися з цим сміттям. Та де там — треба бандєрафцеф покарати на повну, потопити у смітті, аби не були такими мудрими і європейськими. Тут згадується відомий анекдот про сумнозвісну українську солідарність, коли в пеклі інші народи допомагають один одному вилізти з чортівського казана, а якщо з цього казана хоче вилізти українець, то інший українець його хапає ззаду за ноги і знову туди спихає.

За всіма ознаками, цими днями Садового хочуть відсторонити від посади і посадити до цюпи. Тут маємо заяви Авакова, Луценка і самого Садового. Якщо раніше наш мер не волів лаврів загальнонаціонального лідера, бо не тягне його на таку місію (чесно кажучи, не «тягне» і він порівняно з галицьким ідеалом українського президента), то якщо йому будуть «шити» кримінал, в нього не залишатиметься  іншого виходу, як податися у «зацькованого невдячною владою пророка Львова і Галичини», який може вирости і в чільного українського політика. Хіба хочеш — мусиш.

Тобто на носі нове міжреґіональне протистояння в Україні. Це в нас не дивина, дурість влади завжди зашкалювала. Мало в нас проблем із Донбасом, так іще трохи додасться проблем з Галичиною, з непокірною Галичиною і Львовом, який відмовляється їсти своє сміття, про що мріє Каплін.

А вже весняне сонечко потроху пригріває, купи львівського сміття пестить своїми ласкавими променями, плекає у ньому міріади різноманітних інфекційних збудників. Цікаво, що буде далі…