Українська політика – настільки химерний процес, що варіанти його розвитку не годні передбачити найсміливіші футуристи.

 

 

Хто би ще рік тому міг написати сценарій, в якому тугими вузлами переплетуться пожежа на звалищі у Грибовичах та майже річна сміттєва криза у Львові з протистоянням на марґінесах імовірних президентських перегонів Порошенка й Садового, якого начебто хочуть змістити з посади чи навіть взяти під варту?

 

Врешті, хто міг передбачити, що акція кількох сотень осіб на чолі з кількома народними депутатів із геть не бездоганною репутацією здобуде таку популярність у суспільстві, що змусить керманича держави оголосити блокаду офіційно, попри реальні збитки для низки геть не чужих йому бізнесменів і державного бюджету?

 

Та й ніхто не чекав, що на Волині прихильники блокади «зайдуть» в обласну раду, а обласні та міські ради, вкупі з президентськими фракціями, штампуватимуть рішення на підтримку блокади та проти силового розгону її учасників.

 

Одначе саме так усе і сталося. Та виникає враження, що найцікавіше все ще попереду – і, здається, що навіть спіндоктори не знають розв’язки.

 

Уся королівська кіннота і все лицарство зі свити…

 

Минулого тижня латентне протистояння Порошенка та Садового дійшло до своєрідної точки кипіння – сторони вийняли шаблі з піхов і взялися махати ними навсібіч після «шаленого чаювання» з президентом 12 березня.

 

Саме після цієї двогодинної зустрічі Садовий випустив джина з пляшки, заявивши про те, що йому готують підозру про вчинення злочину. Він не сказав, про що саме йдеться, але вже наступного дня генпрокурор Юрій Луценко в ефірі телеканалу ZIK припустив, що меру Львова можуть оголосити підозру у справі пожежі та зсуву на Грибовицькому сміттєзвалищі. 

 

У свіжому номері «Дзеркала тижня» Садовий заявив, що йому мають оголосити підозру у вчиненні злочину до 21 березня, а потім відсторонити від обов’язків.

 

«Обласна прокуратура працює в посиленому режимі. Робить усе можливе і неможливе, бо їм дуже важко щось пришити, особливо, коли це шиється білими нитками. Поставлено задачу з високих кабінетів, тому вони найближчими днями висуватимуть підозру. І наступним кроком буде звернення до суду про моє відсторонення з посади… Попередньо вони мали оголошувати підозру після 21-го березня. Але щось помінялося, і мають зробити це до 21-го. Вони відпрацьовують якийсь медійно-сценарний план. Щоб воно красиво лягло», – сказав мер Львова.

 

Метафорично пожежа у Грибовичах не гасне: політики постійно підливають туди олію

 

Тим часом у Порошенка також не спали. Президент, який майже два місяці критикував деструктивні дії блокадників торгівлі з Донбасом і шпетив усяких мітингувальників, які «будки собачої в житті не збудували», раптом скликав засідання РНБО і запропонував блокаду узаконити. Сталося це після того, як в областях прокотилася хвиля на підтримку блокадників, один із «редутів» яких розігнала донецька поліція кількома днями раніше.

 

Як стверджує журналіст Сергій Рахманін у статті «оГРАБЛІний президент», Порошенко кардинально змінив позицію щодо блокади з огляду на те, що громадська думка стала на бік активістів; крім того, керівництво держави злякалося того, що цю підтримку блокадники отримали й на місцях – адже за кілька днів на світ з’явилися сотні заяв рад, у яких засуджували розгін редуту в Кривому Торці. За це рішення голосували й представники президентського блоку, що взагалі надавало ситуації анекдотичного забарвлення і явно показувало, що ситуація тихо, але невпинно виходить з-під контролю. Саме тому президент змушений був сам звести свій редут і очолити процес, який неспроможні були зупинити ні вся королівська кіннота, ні лицарство зі свити. Відбувалося це під треноси Володимира Гройсмана про втрату 32 мільярдів гривень із бюджету, які після трошки прискіпливішого погляду чомусь перетворилися на 2 мільярди. Потім пішли неприємні новини про зростання гуртових цін на електрику та чергове відкладення траншу від МВФ через потребу перегляду макроекономічних показників держави у зв’язку із запровадженням блокади. Певна річ, що у цьому звинуватили саме ініціаторів блокади – ніби в Адміністрації президента та Кабміні сидять якісь старшокласники, які не могли уявити, що запровадження блокади призведе до зміни цих показників і доведеться переглядати параметри.

 

Якщо ж вчитатися у текст блокадних документів, то виникає враження, що писані вони про людське око – перехопити ініціативу, випустити вкотре протестну пару і тихцем повернутися до напрацьованих моделей, які давали їхнім учасникам дуже непогані матеріальні дивіденди.

 

Мінас-Тіріт в облозі

 

Поки Порошенко та його свита не втомлювалися звинувачувати Садового в організації блокади Донбасу, мер Львова не припиняв розказувати про сміттєву блокаду Львова. Ситуація з вивезенням відходів після кінця січня знову стала критичною, бо третину сміття не вивозять із міста вже з тиждень. За словами Андрія Івановича, власники полігонів під тиском відмовляються приймати відходи зі Львова, незважаючи на те, що місто справно платить. Також мер повідомив про випадки, коли невідомі особи зупиняли вантажівки, а водіїв викидали з кабін.

 

І на цьому тлі новина про те, що французи розроблять нам проект рекультивації звалища в Грибовичах і разом із ним ще й проект нового комплексу з переробки відходів, тішить не надто, бо все це – віддалена перспектива, а сміття вивозити треба вже.

 

Гучний приїзд Гройсмана до Львова нічогісінько не вирішив

 

З іншого боку, формально важко назвати блокадою те, що відбувається у Львові, адже, за даними міської ради, переповненою залишається третина майданчиків із понад 1200. Щоправда, міський голова каже, що вивозити сміття нікуди, бо на власників полігонів тиснуть, аби вони за жодних умов не приймали відходів зі Львова. Водночас будь-яких інших доказів цього, крім слів мера, також немає, окрім єдиного – купи сміття на контейнерних майданчиках практично у всіх районах Львова не зменшуються.

 

Під час засідання міської комісії з питань НС прозвучала ідея про закриття ринків, бо звідти не вивозять відходів, а також було поставлено питання про діяльність закладів освіти. Цілком можливо, що це, так би мовити, натяки, аби десь там нагорі попустилися і дозволили безперешкодно вивозити відходи зі Львова. Але з огляду на те, що з вівторка синоптики прогнозують суттєве потепління – до +14, варто бути готовим до того, що ситуація розвиватиметься надто стрімко і потребуватиме радикальних заходів, аби не допустити спалахів хвороб, що їх переносять гризуни, які неминуче розплодяться на переповнених смітниках.

 

На цьому тлі львівський мер намагається показати себе оборонцем Мінас-Тіріту, столиці фентезійного Гондору, обложеного орками. Хоча звичайний львів’янин чомусь згадує не менш міфічний Гондурас, коли бачить купи відходів біля під’їздів.

 

«Ми — інородне тіло в сьогоднішньому політикумі, багатьом це не подобається. І всі хотіли б, щоби ми стали такими як усі та припинили своє існування. А я переконаний, що ми тільки будемо ставати сильнішими. Треба тримати свою позицію і йти вперед. Нам потрібно сьогодні вижити і дочекатися, що ця система розсиплеться… Петро Олексійович прагне, щоб "Самопоміч" у Верховній Раді голосувала так, як йому це потрібно і вигідно. Він жалкував знову й знову, що я не погодився обіймати посаду прем'єра. Ми обмінялися думками. Маю схильність говорите те, що думаю, незалежно від того, хто переді мною. І так, щоб не мучила совість. Розмова тривала довго, близько двох годин. Домовилися ще зідзвонитися», – оповідає львівський мер, невимушено натякаючи на те, що проблеми Львова з відходами –  це, в тому числі, й плата за непоступливість/принциповість «Самопомочі» та її лідера, однак, попри все, позиції він змінювати не збирається.

 

А отже, автоматично тягне в заручники всіх жителів міста, хоча згоди на це він у львів’ян не питав – і так виглядає, що не збирається. Водночас мер жодного разу не відповів чи заявив чітко і прямо, чого ж від нього хоче президент – і ці недомовки дають підстави для підозр у тому, що не так то й усе просто з принциповою позицією мера/лідера.

 

З іншого боку, політичні противники мера також мають нашу думку в носі, перешкоджаючи в той чи інший спосіб вивозити відходи зі Львова. Саме вони однією рукою пропонували місту ділянки під полігон/завод, а другою налаштовували місцеві громади проти цього, роздуваючи тези про «другі Грибовичі» ледь не до космічного масштабу. Саме з їхньої подачі «львівське сміття» стало спочатку мемом, а потім поволі перетворилося на чорну мітку для львів’ян, які нібито не можуть дати ради з своїми відходами й загиджують всю Україну. Про організованість процесу свідчить бодай те, як швидко все розсмокталося, коли державна влада вирішила заробити на цьому дивіденди для себе і за кілька днів з «доброї волі» з’явилися полігони та зникли перепони з вивозом сміття – йдеться про лютневий візит у столицю Галичини прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

 

Ситуація зі сміттям у Львові критична

 

Виглядає на те, що і Садовий, і його опоненти з Києва мають львів’ян чи то за кріпаків, чи то за піддослідних кріликів, на яких вирішили випробувати нову межу терпіння. Хоча жителі Львова поки що спостерігають за цією битвою дещо відсторонено, сприймаючи її власне як політичне шоу. З властивим їм гумором пропонують нести сміття не тільки до вілли Садового, а й під крамниці «Рошену», який сприймають як інкарнацію президента на місцевості.

 

Зараз ситуація зависла на дуже високій ноті, а отже, незабаром мав би настати й розв’язок. Андрій Садовий активно приміряє вінець мученика за правду, бо ж нічого ліпшого за це для політика з його амбіціями поки не винайшли. А з Києва тим часом доносять, що президент на тижні збирається у Львів. Для чого, наразі не конкретизують – але згідно з канонами теорії змови, не можна виключати, що до візиту голови держави віддані васали й справді зроблять йому подарунок у вигляді оголошення підозри Андрієві Івановичу. Можуть навіть влаштувати показове та прилюдне затримання у прямому ефірі з упослідженим опонентом у кайданках та вдячними натовпами. Для максимального вау-ефекту.

 

А може, все відбудеться якраз навпаки. Під кінець тижня ЛОДА виділила чергову ділянку під полігон і сміттєпереробний комплекс для Львова. Цього разу – 100 га, щоби Садовий не нарікав на малі площі. Поки мер каже, що подарунка не бачив – та можна припустити, що президент приїде особисто вручити цю ділянку, щоби Садовий точно не зміг відмовитися, нарешті взявся за виконання своїх безпосередніх функцій і бодай на якийсь час не робив нерви гаранту.

 

20.03.2017