◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Для українського комітету вiйcковиx захистїв зложив Bп. о. Філярет Ортинський, парох в Топільницї, п. Стрілки, 10 корон, за що іменем комітету висловлює сердешне спасибі Ол. Барвінський голова.
Виплата причинків виселенцям у східній Галичинї. Мінїстерство внутрішних справ рішило, щoби виселенцям із східної Галичини, приміщених в повітах Городок, Цїшанів, Яворів, Мостиска, Добромиль, Старий Самбір, Лїско і Самбір, виплачено державні підмоги. Намісництво поручить на днях дотичним староствам систувати виплату.
Жіночий комітет у Відни. Дня 22. марта (четвер) о гoд. 4½ по пол. у Відни пoв. VIII Lange gasse 5 відбудуть ся річні збори Українського Жіночого комітету. Порядок: Звіт з дїяльности комітету за рік 1916, звіт з дїяльности секції для полонених, звіти касові, внесеня членів, впис нових членів, вибір членів до тїснїйшого комітету. З огляду на те, що дїяльність Укр. Жін. комітету у 1916 р. значно розширила ся: отворенє читальнї для жовнїрів і стрільцїв, уладжуванє концертів, курси для анальфабетів, популярні виклади, отворенє секції для полонених, зросло дуже число справ полагоджувань письменно (число кореспонденцій і експедиція ґазет виносили місячно около дві тисячі штук). В послїдних часах проєктовано отворенє дешевої кухнї для стрільцїв і збігцїв Українцїв, дальше велике число ранених українських жовнїрів по шпиталях, що все вимагає численних сил до працї — а між тим число членів з звиш сотки зійшло на двайцять, просить ся віденських громадян, так жінок як і мущин о як найчисленнійшу участь в зборах і вступленє у члени комітету. — За комітет Од. Стефановичева, секретарка: М. Карановичева, голова.
Чужинець про українського жовнїра. В "Оesterreichische Rundschau" містить Г. Р. Фляйшман коротку студію про українських кобзарів. У своїх як воєнних походах через українські землї як командант українських жовнїрів одного з кобзарів пізнав автор. Про їх вплив на українського жовнїра пише далї автор: "Український жовнїр виявляв свою хоробрість, бо вже в дїточих роках учили його народні піснї, що се найбільша слава хоробро жити, бороти ся і вмирати. Коли від початку війни не тільки українські жовнїри бють ся із самовідреченєм під нашими славними прапорами, але і тисячі добровольцїв, українських стрільцїв, жертвують свою кров за нашу побіду, то годить ся згадати того, що своїми піснями про славну минувшість виховав нарід в такій ідейности: се кобзар".

18.03.1917

До теми