◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

На надзвичайних загальних зборах "Львівского Бояна", які відбули ся вчера 18 н. ст. марта, именовано М. В. Лисенка почетним членом товариства і порішено святкувати день єго уродин (22 н. ст. марта 1892 р.) концертом.
Завтра в недїлю о годинї 3½ з-полудня п. Володимир Коцовскій буде в комнатах "Рускої Бесїди" дальше держати відчит з літератури рускої.
У маршалка краєвого кн. Сангушка відбув ся в четвер вечером обід, на котрий між иншими були запрошені і Русини: Впреосв. митрополит та посли: Миколай Сїчиньскій і д-р Михайло Король.
Справозданє посольске д-ра Ольпиньского. З Теребовлї пишуть нам: Дня 1 н. ст. марта складав д-р Ольпиньскій в Теребовли справозданє з своєї посольскої дїяльности в минувшій сесії. Виборцї, численно зібрані, вислухали уважно промови свого посла — а відтак підносили різні интерпеляції, именно в справі винищуваня лїсів, знесеня рогачок, заведеня безпосередних виборів до сойму, зміни закона дорогового і в справі надужить при відбираню тютюну від менших доставцїв. Виборцї приняли до відомости з великою радостію, що их посол интересуєсь тими всїми справами і що буде старатись піднести ті справи в соймі, а именно тїшило всїх, що д-р Ольшиньскій, хоч і Поляк, заявив ся прихильним справі безпосередних виборів, бо навіть підписав дотичне внесенє пoc. Телишевского. Рівнож підписав д-р Ольпиньскій внесенє noc. Крамарчика в справі шарварків.
Тїло покійного о. Кадайского, про котрого сумний конець доносили ми оногди, віднайдено дня 14 н. ст. марта і похоронено при участи 8 священиків. Покійник вихопив ся був дня 11 н. ст. марта в ночи ймовірно в горячцї з дому, пійшов над Днїстер, розібрав ся зовсїм, лишив одїж на березї та влїзши до води утопив ся.
Депутація міста Коломиї, зложена з бурмістра Якова Аслана і д-ра Макс. Трахтенберґа, перебуває тепер у Львові, щоби осягнути матеріяльну і моральну поміч в справі будови зелїзницї льокальної до Городенки і Делятина.
Яке значенє має Перемишль? Вже від довшого часу кружать в австрійских і заграничних сферах войскових поголоска, що перемиска кріпость зовсїм не має такого значеня, яке їй загально приписують. Кажуть, що поголоска тая мала пібти з відси, що теперішний командант перемиского корпуса ґен. Гальґочи висказав ся сумнївно о вартости укріпленого табору перемиского. Тепер займила ся сею справою і віденьска ґазета войскова Reichswehr. Свою некористну критику мотивує Reichswehr в той спосіб: В часї коли повстала думка заложити в Перемишли укріплений табор с. є. в рр. 1876/77 була з одного боку австрійско-угорска монархія в инших обставинах, з другого боку мали тогдїшні сфери війскові хибне понятє о Карпатах. В тих лїтах Австро-Угорщина в случаю війни могла вести єї лише стратеґічно-дефензивно. Ситуація була така, що австрійскі війска мусїли зараз по виповідженю війни опустити Галичину, уставити свої передні сторожі в Карпатских переходах a gros армії за Карпатами. Рівночасно думано, що Карпати не дадуть ся нїгде перейти, лише в середній их части, а що Перемишль замикає переходи Карпат, тож і повстала гадка заложити тут укріплений табор. Однакож від того часу обставини змінили ся, тепер може Австро-Угорщина виступити офензивно а про Карпати знають, що можна их в кількох місцях вигідно перейти. Длятого то і значенє Перемишля дуже упало, бо на случай нещасливої війни неприятель перейшов би Карпати де небудь без перешкоди а на Перемишль не потрібував би звертати нїякої уваги. В виду того кінчить Reichswehr свою статью словами: Перемишль був значною кріпостею.
Суд воєнний. У корпуса армій в Прешбурзї — як доносить Fremdenblatt — засудив двох офіцирів 9-ої дивізії артилєрії на деґрадацію і 7-місячну вязницю, а також на кількалїтну службу додаткову за те, що зле обходили ся з підвластними. Одного артилєриста засудив тойже суд на смерть за скалїченє підофіцира ножем.
Дрібні вісти. Міністер Залескій виїхав вчера в родиною зі Львова до Відня.