◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Коломийска рада повітова заявилась одноголосно за заложенєм рускої ґімназії в Коломиї.
Нинїшне засїданє сойму зачалось о 2½ а закінчилось перед 5-тою год. по полудни, тож не подаємо справозданя. Зазначимо лиш, що на сїм засїданю поставили посла Барабаш і Антоневич внесеня: першій о зміну закона дорогового, а другій о потребі будови зелїзницї націнальної з двірця зелїзничого до салін в Калуши.
Рада міста Львова ухвалила на вчерашнім своїм засїданю вибудувати новий будинок на мешканє для греко-кат. пароха при церкві св. Петра і Павла замість вогкого і струпішілого дотеперішного дому, вимагаючого великих коштів реставраційних. Будинок має коштувати 12.000 зр. але фонд реліґійний жертвує місту в заміну площу св. Теодора, дотеперішну власність згаданої парохії а уживану громадою. Площа оцїнена на 12.000 зр. Однако остаточне відступленє площі зависить від Риму і доки цессія не наступить, місто не буде розпочинати будови. Крім кількох инших поменших справ вибрано ще осібну комісію для урядженя торговицї в купленій перед двома роками реальности Бісядецких при площи Галицкій. Проєкти комісії прийдуть ще перед повну раду. Вкінци ухвалено задержати ще один рік лазню Духиньского в зарядї міста, бо показало ся, що лазня в трех перших кварталах минувшого року дала о 1130 зр. більше доходу, як в роцї 1890.
Робітнича кольонія. Ґенеральна дирекція зелїзниць державних призволила ще минувшого року на видаток 250.000 зр. на будову — до истнуючих вже 18 домів для робітників зелїзничих — дальшої великої зелїзничої кольонії робітничої в Новім Санчи. За ті гроші стане до кінця мая 1893 року 63 домів партерових і 8 домів одноповерхових для робітників служби зелїзничої, не емеритів. Будову тую віддано в предприїмство инжинірови Удерскому і предприємцеви Давидови Ротгіршови з Кракова. Будинки партерові в стилю швайцарскім будуть занимати по 2 мешканя, кожде зложене в двох комнат, кухнї, пивницї, поду, огородця і шопи на опал. Кольонія тая буде осібною дїльницею на 12 морґах простору з власними дорогами і 20 кирницями.
Еміґрація. Оногди придержала краківска поліція знов 12 еміґрантів, вибираючих ся до Америки. Як визискують аґенти темних селян, що затуманені намовами безсовістних визискувачів, пускають з своїх рук батьківске добро і йдуть шукати гибели в заморских чужинах, най послужить такій факт: Поліція придержала сими днями трех еміґрантів: Ивана Цьвіка, Тимка Петеля і Ивана Зґлобицю з Яжвин в повітї пильзненьскім. Доходженє судове виказало, що их вислав покутний аґент Тимко Мадура з Ястшембки старої; казав він им удати ся до якогось Хросциньского в Крешовицях, завідомив єго о тім, і скоро селяне прибули до Крешовиць, уже Хресциньскій ждав на них на гостинци. Він забрав их до себе, замкнув в хатї, щоби их нїби укрити, відобрав им гроші 300 зр., а відтак вислав до Кракова, кажучи що у него буде ревізія, а по гроші казав зголосити ся по кількох днях. Селяне остали без гроша. Поліція арештувала Хросциньского а він толкує ся, що гроші ті згубив. Справа пійде на дорогу судову, але чи гроші знайдуть ся, годї знати.
Огнї. В Хітари, в повітї стрийскім погорів дня 5 н. ст. марта млин громадскій. Шкода значна.
Шайку фалшівників 10 і 20-крайцарових штук грошей відкрито в Инценсдорфі під Віднем. Начальником шайки був різьбар Bpaбец. Підчас ревізії найдено у него дома кілька прас до витисканя фальшивих грошей, різні аліяжі металїв і богато фальшивих двацятаків. Врабеца арештовано.
Дружня маніфестація австрійских і россійских офіцирів лучила ся дня 14 н. ст. марта в Волочисках, на граници авсрійско-россійскій. Стало ся се — як з Підволочиск до Neue fr. Presse доносять — при нагодї войскового торжества, яке россійскі офіцири козацкого полку устроїли були в Волочисках. День перед торжеством явила ся в Тернополи депутація россійских офіцирів і запросила офіцирів, стоячого там залогою полку драґонів до участи в згаданім торжестві. В наслїдок сего запрошеня виїхало дня 14 н. ст. марта 4 австрійских офіцирів з Тернополя до Волочиск, де повитали их офіцири россійскі і урядники, та гостили их у себе через цїлий день. По торжестві відпровадили австрійских гостей всї россійскі офіцири з Волочиск за границю а на устроєнім тут пращальнім бенкетї вносили обі сторони дружні тоасти.
Самоубійство. Підофіцир кріпостної артилєрії С. в Перемишли відобрав собі житє вистрілом з револьверу. Самоубійник допустив ся сего страшного учинку в готели львівскім. Причиною самоубийств був страх перед карою за якусь дрібну провину службову.