◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Музикально-декляматорскій вечерок з відчитом уряджує товариство Руских Женщин в Станіславові в недїлю 20 н. ст. марта 1892 о год. 7½ вечером в комнатах "Рускої Бесїди". Окремих запросин не розсилає ся. Чия ласка, радо повитаємо. За добру забаву ручить комітет вечерка.
З Станіславова пишуть, що комісія завідуюча справами вдовичо-сирітского фонду по священиках станіславівскої епархії відослала сими днями запомоги для осіб, проживаючих в обох других епархіях т. є. львівскій і перемискій а управнених до побираня их, на руки дотичних консисторій.
Дирекція почт і телеґрафів оповіщує, що з днем 1 н. ст. цвітня с. р. війде в житє новий уряд почтовий на стації зелїзницї в Бруховичах, повіта львівского. До округа доручень сего уряду належать громади і обшари двірскі: Бруховичі і Борки великі, а також громада Борки доминиканскі.
На памятку столітних роковин польскої "комісії едукаційної" задумують галицкі Поляки заложити товариство "Szkoła ludowa", котре має мати таку саму задачу, які нїмецкій Schulsverein. Статут, предложений вже міністерству, подає за цїль товариства: Підпирати школу народну з викладовим язиком польским в державі австрійскій: 1) помаганєм громадам в засновуваню шкіл і будованю будинків шкільних, удїляючи одноразові беззворотні датки, або безпроцентові позички, заосмотрюючи школи народні приборами науковими та обдаровуючи молодїж книжками шкільними, приборами до писаня і рисованя а також одежею; 2) підпиранєм дальшого образованя учителїв шкіл народних, подаючи им книжки, часописи і инші средства наукові; 3) даванєм нагород учителям шкіл народних, відзначаючим ся ревною працею в своїм званю, в порозуміню і за позволенєм зверхної власти шкільної; поучанєм народа сїльского в річах і справах, близше єго обходячих, через укваліфікованих і совістних учителїв вандрівних; 5) основуванєм читалень народних і безплатною позичкою книжок; 6) оголошуванєм конкурсів на твори для народа сільского; 7) підпиранєм періодичних видавництв для народа.
Другій зїзд славяньскої поступової молодежи відбуде ся у Відни підчас зелених свят т. є. 5 і 6 н. ст. червня. Проґрама зїзду така: 1) Справозданя делєґатів о поступових стремленях у славяньских народів в загалї а у молодежи спеціяльно, як також справозданя з дїяльности поступової молодежи в минувшім роцї; 2) відчитанє проґрами з 1891 р. і евентуальна ревізія єї; 3) проґрама дїяльности поступової молодежи: а) на поли національно-політичнім, б) на поли суспільнім і в) в справі орґанізації праси.
Нафта яко лїк против діфтеріти. Недавно читав на засїданю бельґійскої академії медичної професор Мазсен розвідку члена тої-ж академії д-ра Ляршера з Парижа о лїченю діфтеріти нафтою. Вже перед Ляршером захвалювали деякі францускі лїкарі успішність нафти против згаданої недуги. Сам Лярше лїчив 42 недужих на дифтерію нафтою, і з них лише 2 померло. В 12 случаях зарядив Лярше лїпшого склепу, в 28 случаях уживав по при полоканє нафтою ще ингаляцій карбольової води, як також внутрішно кислоти саліцилевої з відваром листя евкаліптусового. В тих 28 случаях не дасть ся на певно означити, яка участь в вилїченю припадає нафтї. Після заявленя Ляршера не викликує полоканє горла нафтою нїяких шкідних наслїдків. З 40 недужих, вилїчених нафтою, числив один 65, другій 27 а прочі 3 до 15 лїт.
Убійство. В Боянах на Буковинї, як пише черновецка Gazeta Polska, лучила ся оногди така пригода. Міщанин тамошний Иван Maлинсек, підозріний о контрабанду безрог з заграницї, зайшов в суперечку з стражником скарбовим Евгенієм Щербановским. Підчас суперечки Щербановскій пробив баґнетом груди Малинсека так, що вістрє баґнета вийшло єму плечима. Малинсек упав трупом на місци.
Нова зелїзниця. Міністерство торговлї удїлило концесію властителеви дібр і звістному промисловцеви Ив. Ґецови на розпочатє технічних вступних робіт для будови вузко-колїйної зелїзницї з Слотвини до бровара в Окоцимі на час 6 місяцїв.
Злодїй, яких мало. Минувшого тиждня ставав перед судом присяжним в Золочеві 26-лїтний Андрій Пшіємскій з Лопатина, обжалований о злочиньство. Пшіємскій, розтративша умисно спадщину по вітци, щоби не було з чого взяти відшкодованя, коли єго на крадежи зловлять, віддав ся злодїйству і сидїв вже нераз по кілька місяцїв у вязници. Відсидївши послїдну кару, Пшіємскій забрав ся так щиро знов до свого ремесла, що допустив ся за пів року 38 крадежей, крім тих, котрих не відкрито. Крав він при тім сміло і так сказати б артистично. На пр. одному жидови заповів, що другої ночи навістить єго. Жид перепуджений позамикав ся, сховав гроші до кишенї і так положив ся спати. Але се нїчого єму не помогло, бо Пшіємскій таки обікрав єго і гроші виймив з кишенї. Обжалуваний признав ся подрібно до всїх крадежей а суд засудив єго на 7 лїт вязницї.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Худиківцї, в повітї борщівскім 100 зр. на будову церкви. — Д-р Енґель совітник прокураторії скарбу вернув по 5-тиждневій люстрації краківскої прокураторії скаргу до Львова. — В Станіславові помер кс. Иван Красовскій, канонік і парох тамошний, в 88 роцї житя. Покійний походив з руского міщаньства в Долинї. — В Коломиї помер лїкар міскій д-р Мих. Каз. Якубовскій в 47 роцї житя.
Відзначенє. Цїсар постановою з дня 17 н. ст. лютого висказав старшому инспекторови цїховничому, Людв. Скирлиньскому у Львові своє признанє при переходї того ж в стан супочинку. — Намістник ґр. Бадені вернув вчера рано з Кракова до Львова. Д-р Франц Янда зі Львова одержав титул цїсарского совітника. Комісар поліційний в Щаковій Людвик Мильскій, одержав золотий хрест заслуги з короною а аґент поліційний Яков Ґінсберґ у Львові, срібний хрест заслуги, так само возьний при краєвій дирекції скарбу у Львові, Иван Паличак.

15.03.1892

До теми