◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З Наукового Товариства ім. Шевченка. На засїданю комісії для історії штуки 11. марта подав д-р Ів. Крипякевич причини до історії львівського деревориту. Дереворит появляєть ся у Львові разом з першою друкарнею Івана Федоровича 1574 р і дальше удержуєть ся не як самостійний рід штуки, тільки як ілюстрація книжок. Від 1630 до 1700 р. дереворит є у нас у найбільшім розцвитї і з того часу маємо кільканацять імен майстрів, що полишили кількасот картин. Важним жерелом до історії деревориту є записки ставропіґійської друкарнї, де нерідко згадують імена дереворитників, що робили працї для видань братства. На основі сих записок і дотеперішної лїтератури подає референт катальоґ львівських дереворитників Українцїв. В дискусії подали замітки на ту саму тему д-р Щурат і М. Голубець. Д-р В. Щурат говорив про памяткові медалї і крестики. Перші медалї, що відносять ся до нас, вийшли не з нашої інїціятиви, як відомий римський медаль 1596 р. на памятку унїї. У 18 в. наше медалєрство збогачують т. зв. коронатки, медалї з нагоди коронацій ікон, як в Жировицях 1730, Холмі 1765, Почаєві 1773 р., видані рівнож в Римі. Підчас василянських місїй від 1766 р. появляють ся перші памяткові медалики, виконані вже у нас на місци, за тим ідуть звичайні релїґійні медалики, що поширюють ся чимраз більше. Окреме памяткове значінє має хрестик на память знесеня панщини, виданий з інїціятиви Головної Р. Ради 1849 р. і розкинений між народом у кількох тисячах. Комісія підготовляє виданє репродукцій наших медалів, памяткових медаликів і хрестиків і просить ширші круги прийти їй в сїм у поміч. — Додаткові комунїкати подали: д-р І. Крипякевич про декораційне малярство, яке появляєть ся у нас в 17 в. прикрашуванні "божих гробів" у Львові, при великодних діяльоґах та різдвянім вертепі — і М Голубець про лубкові дереворити, на основі народних ікон, що є в його посїданю.
Недуга посла М. Василька. "N. Fr. Presse" доносить: Від 2. с. м. посол Микола Василько примушений лежати в постели. З огляду на те, що 4. с. м. його стан значно погіршив ся і ординуючий лїкар доцент д-р Вексберґ сконстатував запаленє олегочної, перевезено недужого до "Cotiage Sanatorium". Стан недужого вже значно поправив ся. Не тільки буковинська кольонїя в Відни, але також всї товариські круги інтересують ся станом недужого. Перший довідував ся про здоровлє М. Василька полевий маршал бар. Конрад Гецендорф.
Конкурс на працю про Потебню. "День" доносить із Харкова у спеціяльній телєґрамі: Історично-філолоґічне товариство оголосило конкурс на написанє працї про ученого Потебню. Премію в сумі 500 руб. пожертвувала група кубанських офіцирів. На бажанє жертводавцїв праця має бути написана в українській мові.

13.03.1917

До теми