◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Рада міста Львова ухвалила на оногдашнім своїм засїданю засклепити в роцї 1892 дальшу часть річки Пасїки в улици Кохановского. Кошт засклепленя буде виносити 15.000 зр. Робіт тих не буде громада вести в своїм рахунку а віддасть их в предприємство инжініра Ибяньского. — Вь справі факультету медичного ухвалила рада відступити правительству зараз актом нотаріяльним ґрунт під будову клінік, положений при улици Пекарскій а крім того виплатити правительству в 1892 роцї обіцяну квоту 30.000 зр.
Еміґрація. В місяци лютім с. р. прибуло до Освіцима з наміром еміґрувати до Америки 731 осіб а то 575 осіб з Галичини, 7 з Буковини і 149 з Угорщини. З того числа експозитура дирекції поліції завернула з дороги задля браку пашпортів або достаточних средств на подорож 89 осіб, а то: 84 з Галичини і 5 з Угорщини. Єсли возьме ся на увагу поодинокі повіти в Галичинї, то найбільше виходцїв в лютім доставив повіт мілецкій, бо 136 осіб, друге місце займає повіт ясельскій, з числом 64 осіб, відтак йде повіт новосандецкій, з числом 57 осіб, дальше сяніцкій з 47 особами, домбровскій з 34, кольбушівскій 32, новоторгскій і пильзненьскій по 26 осіб, бжескій і ропчицкій по 25, горлицкій 22, коросненьскій 19, ланьцутовій 12 тарнобжескій 11 осіб — всї инші повіти виказують вже низше 10 осіб. В тім самім часї віддано до суду для покараня за униканє служби войскової і за фальшиві пашпорти 6 еміґрантів. — В лютім повернуло з Америки через Освіцим 651 осіб, а то: 488 до Галичини, 49 до Буковини а 114 до Угорщини. Жидів россійских виїхало в лютім через Освіцим до Америки 235 осіб.
Нові жерела нафти відкрито в околици Фриштака, повіта ясельского. В Модерівцї, селї віддаленім о милю від Фриштака добувають вже ропу. Шукають за нею також в Кобилім тогож повіта.
Посол Романчук мав нинї піддатись операції. Але пп. лїкарі Шоам, Яна, Вер і Сельскій заявили, що від трех днїв стан здоровля п. посла так полїпшив ся, що без операції можна обійтись. Сам же д-р Яна в письмі до нашої редакції пише так про результат нинїшної наради лїкарскої: "Позаяк пацієнт від трех днїв не має горячки, то запальний ґуз в яминї черевній показує наклін до меншаня, менше болить, а пухлина цїлої правої ноги уступила зовсїм. Загальний стан сил вдоволяючій. Тому рішено полишитись при дотеперішнім лїченю. Можлива річ, що при кількатиждневім ще і терпеливім поступованю ґуз запальний в яминї черевній сам може розійти ся. [В теперішній хвили не єсть всказане виконанє важної операції.]" — Є. Пр. митрополит, переїзджаючи по-при мешканє п. посла, звідував ся про єго здоровлє.
Похорон Павла Пепеля відбув ся дня 9 н. ст. марта. Над домовиною сказав пращальне слово маршалок краєвий кн. Евст. Сангушко. Похід похоронний провадив еп. Пузина. Домовину несли приятелї і знакомі покійного. В похоронї взяло участь дуже богато польских родин аристократичних, намістник ґp. Бадені, маршалок кн. Сангушко з 30 послами соймовими, командант львівского корпуса кн. Віндішґрец з женою, командант краківского корпуса ґенерал Кріґгаммер, ґенерал Ґелідерн, д-р Билиньскій, д-р Бобжиньскій, рада міста Кракова, професори тамошного університету, Матейко, Коссак і много депутацій та представителїв властей автономічних та правительственних. Богослуженє в костелї Пр. Дїви Марії відправив кардинал Дунаєвскій. Тїло покійного зложено в гробі родиннім в єго маєтности Гуща під Краковом.
Самоубійство з заздрости. Дня 7 н. ст. марта повісила ся в Городнику горішнім на Буковинї в оборі молода селянка Ирена Скеуль. Причиною самоубійства була заздрість. Ирена перед роком вийшла замуж, вскорі однак побачила, що муж занедбує єї і залицяє ся до инших молодиць; се так єї обійшло, що відобрала собі житє.
Дрібні вісти. В Москві згоріла дня 6 н. ст. марта найбільша в цїлій Россії фабрика тапет Шулейкина і Єґорова. Шкода виносить 300.000 рублїв. В огни згоріло і 5 людей. — Населенє Берлина виносить після спису з дня 15 н. ст. лютого 1,628.986 душ.