Мадяризація Славян угорских. — Обіжник Трефорта

Мадяризація Славян угорских. В Пештї дер­жав публичну промову епископ кальвиньскій Кароль Шаш, Мадяр, в котрій проповідував против неморальности племени Арпада, через що оно і вигибає. Тому то для будучности У­горщини єсть великої ваги справа підновлюваня крови мадярскої Славянами угорскими. Коли Сло­ваки і инші Славяне перестануть мадяризува­тись і процес ренегатства вздержиться, то пле­мя мадярске може загинути в здоровійших елементах, більше моральних. Справдї не ве­селий се образ для Мадярів ! Мадяризація і гнет моральний на Славян спонукують їх до виходу з краю. Громади Словаків идуть до Америки мимо заказів урядових, жандармів і священиків. На дармо епископ з Кошиць напоминає священиків своєї епархіи, щоби здер­жували емиграцію, бо „в Америцї индиферен­тизм религійний а вітчина потребує здорових сил до працї. А таки спокійний, роботящій, побожний Русин або Словак виходить з краю. Утїкає перед великими податками і перед мадярскою политикою. Справдї не веселий се о­браз відносин краєвих, де шовинизм взяв гору над головними основами людскости і здо­ровим розумом.
Угорскій министер просвіти, Трефорт розіслав до всїх инспекторів шкільних, урядів па­рохіяльних і управительств комитатів слїду­ючій обіжник : Щоденно майже доносять менї, що в цїлій Угорщинї замикаються в певних часах майже всї школи а то тому, що або в громадї, або таки в самій школї шириться якась заразлива хороба. Єсть се одиноким средством противдїлати ширеню хороби. В цїлім циви­лизованім світї не вимирає тілько молодежи, як у нас. Недавно тому, як таке саме дїя­лось і в західній Европі, а однак знайшлись щирі люде, що зарадили лиху, бо віднайшли і усунули причини сих хоріб. А причинами го­ловними були : злий воздух в помешканях людских і не добра вода до питя. Усунули ті причини, а сейчас хороби зменшилися а вкінци і цїлком минулися. А у нас ті дві причини суть в повній силї — о тім може кождий пе­ресвідчитися, хто загляне до школи, де кілька годин з-ряду сидить кількадесять дїтей, і до хати нашого селянина, в котрій не ма нї світла нї воздуха. Не диво отже, що дїти ходячі до такої школи і мешкаючі по таких хатах, ста­ються жертвами передчасної смерти. А коли до того додамо, що нарід нашь бере воду з же­рел, биля котрих гноївки, купи гною і т. п. Тому треба поучити підчинених учителїв, що-би старалися в комнатах шкільних удержати як найчистїйшій воздух частим провітренєм, та щоби биля кирниць шкільних не було ку­пин смітя або гною ; треба вложити обовязок на учителїв, щоби учили дїтей хоронити здо­ровлье і все звертали їх увагу на шкідні на­слїдки злого воздуха і нездорової води до питя. Най душпастирї і учителї змагають всїми си­лами поучити нарід сельскій удержувати як найбільшу чистоту своїх помешкань і кирниць. — Золоті слова угорского министра просвіти треба і у нас в Галичинї взяти собі щиро до серця і після них поступати і дїлати.

21.04.1888

До теми