виданої ц. к. старостою золочівским старшинї громадскій в Закомарю писати до староства по руски
внесла старшина громадска такій відклик до ц. к. намістництва:
Відклик старшини громадскої в Закомарю — в справі уживаня мова рускої в переписцї з властями — против рішеня ц. к. староства в Золочеві з 26 сїчня 1892 ч. 2.320.
Високе намістництво!
Против рішеня староства в Золочеві з 26 сїчня 1892 ч. 2.320, котрим справозданє старшини громадскої в Закомарю, виготовлене в язицї рускім, звернено і під загрозою кари грошевої в квотї 20 зр. приказано предложити в язицї польскім, вносить старшина громадска в Закомарю слїдуючій
ВІДКЛИК:
Рішенє староства з 26 сїчня 1892 ч. 2.320 єсть безпідставне, бо противить ся обовязуючим приписам законним.
1. Розпорядженєм міністерства з 20 грудня 1859 ч. 12.466 постановлено, що полишає ся начальникам громадским вибір мови, котрої належить уживати в переписцї урядовій.
2. Артикулом ХІХ-тим закона основного з 21 грудня 1867 В. з. д. 142 постановлено, що держава узнає рівноправність всїх мов краєвих в школї, урядї і житю публичнім.
3. Розпорядженє міністерства що-до мови урядової в Галичинї з 5 червня 1869 В. з. д. 2.354 постановляє в §.5 тім, що истнуючі приписи що-до переписки властей, урядів і судів з сторонами, властями не державними, институтами і громадами, обовязують і на дальше і их се розпорядженє не нарушає.
Не підпадає отже найменшому сумнївови, що старшина громадска має право вибору, в котрій мові краєвій хоче вести переписку з властями державними і що тим послїдним не прислугує право жадати відповіди в мові польскій, котра супротив сторін і властей недержавних стоїть на рівни з другими мовами краєвими, отже і мовою рускою, а се тим більше, позаяк власти недержавні не мають нїякого обовязку уміти мову польску.
На тій підставі упрашає сим старшина громадска в Закомарю:
Зволить вис. намістництво знести рішенє староства в Золочеві з 26 сїчня 1892 ч. 2320 і приказати тoму-ж староству, щоби справозданє старшини громадскої в Закомарю, предложене до ч. 2.320/1892, приняло до відомости.
