Львів, 4 березня.
22 березня ц. р. припадають 100-літні роковини з дня народження великого українського музики Миколи Лисенка. Визнаючи Його величезні заслуги в різних ділянках музичного мистецтва і також Його громадянської діяльности на ниві нашого національного відродження, українська суспільність готується широко й врочисто відсвяткувати цей ювілей. У Львові зорганізувався в рамах "Українського Центрального Комітету" спеціяльний Ювілейний Лисенковий Комітет, що його окремі секції вже довгий час інтенсивно працюють і підготовляють поодинокі ювілейні імпрези.
І так: "Секція Концертових Імпрез" підготовляє на день 22 березня Урочисту Академію, в якій візьмуть участь: симфонічна оркестра що, між іншим, виконає увертюру з опери "Різдвяна Ніч", спеціяльно зорганізований на професійних основах репрезентаційний хор відспіває одну з найкращих кантат Лисенка "Радуйся Ниво", 1-ий Вінок Веснянок і інші твори; крім цього будуть виконані сольові інструментові твори і сольоспіви. Після цієї інавгураційної Академії намічується на ввесь 1942 рік ціла низка концертів, які мають всебічно насвітлити і спопуляризувати всі ділянки творчости Композитора. До цієї праці включилося також Львівське Радіо, яке намітило одну більшу, урочисту Лисенківську передачу і цілий ряд нормальних, менших авдицій, також з найрізноманітнішими Лисенківськими програмами.
Львівський Оперний Театр зобов'язався виставити в ювілейному році Лисенкову оперу "Різдвяна Ніч" і також менші сценічні твори, як напр. оперу-хвилину "Ноктюрн", а може й "Утоплену".
"Виставова Секція" підготовляє Лисенківську Виставу, на якій можна буде оглядати автографи Композитора, нотні й листування, друковані видання Лисенкових творів, літературу про Лисенка, українську й чужоземну, відділ портретів і фотографічних знимок, тощо. Артист Литвиненко виконав на відзначення цих роковин погруддя Миколи Віталійовича. Відкриття Вистави передбачується на кінець березня ц. р.
"Науково-видавнича Секція" здала вже до друку Українському Видавництву популярну книжку В. Андрієвського про М. Лисенка, багато ілюстровану, що має вийти більшим тиражем і спопуляризувати культ Композитора в найширших колах української суспільности. Крім цього "Науково-видавнича Секція" підготовляє "Науковий Збірник", в якому будуть поміщені музикологічні праці про Лисенка. З цих праць також уже здано до друку тому самому Видавництву д-ра В. Витвицького "Лисенко і Франко", а далі слідують: листування М. Лисенка, з багатими коментарями д-ра Колесси, праця д-ра Ф. Стешка "Лисенко і Драгоманів", спогади Маріянни Лисенкової, проф. Т. Шухевича, тощо.
Поза тим "Науково-видавнича Секція" підготовляє до видання три Збірники вибраних творів М. Лисенка. Перший збірник "Хорових творів", в який входять найкращі опрацювання народних пісень і оригінальних творів, уже зданий Видавництву. Два дальші Збірники "Сольоспівів" і "Фортепіянових творів" підготовляються.
До речі згадати, що з нагоди Ювілею львівський "Інститут Народної Творчости" уже видав кільканадцять хорових пісень Лисенка, головно для вжитку провінціональних хорів. Цей же Інститут має намір улаштувати в 1942 ювілейному році масові конкурси сільських хорів по цілій Галичині, спершу районові, опісля окружні і врешті у Львові — краєві.
Крім того намічується влаштувати у Львові і на провінції цілу низку рефератів, викладів з музичними ілюстраціями і дискусійних вечорів, які — разом з усіма іншими імпрезами — допоможуть нашому найширшому громадянству всебічно зрозуміти творчість Ювілята й усвідомити собі ті великі заслуги, які незабутній Микола Лисенко поклав своєю працею і талантом у скарбницю української національної культури.
