03.03.1892

В архикатедральній церкви св. Юрія відправлено нинї з рана богослуженє, на котрім явились наші посли соймові. Богослуженє правив митрат о. Сїнгалевич в сослуженю крилошан: Туркевича, Пакижа і Кобиляньского.
Президент австрійских зелїзниць державних д-р Билиньскій загостив дня 1 н. ст. марта до Бродів. На двірци зелїзничім повитали президента: рада міска з бурмістром Вистославским, комната торговельна під проводом презеса д-ра Бика, товариство Gwiazda і збір урядників зелїзничих під проводом начальника Шишковского. По одногодинній візитації відїхав д-р Билиньскій з Бродів, проводжений бурмістром.
Будова будинку ґімназіяльного в Бучачи. Перед кількома днями відбувало ся в Бучачи засїданє комітету будови ґімназії. Комітет по довшій нарадї, в котрій взяв участь і совітник намістництва Левицкій ухвалив, що нова ґімназія має станути на площи, лежачій понизше огороду оо. Василіян. Рада громадска поручила виготовленє плянів инжинірови Ферраріому, котрий их вже кінчить.
Засуджений в Станіславові нa кару смерти Микола Стефурак, о чім ми доносили, утїк в ночи з дня 28 на 29 лютого з вязницї станіславівскої. Факт сей викликав в кругах судових велику сензацію.
У Відни розвязала поліція за причин політичних товариство словацких студентів "Татран", истнуюче від 28 лїт при віденьскім університетї. Безпосередною причиною розвезаня було справозданє вислане товариством до словацкої ґазети Nowiny в Америцї з славянофільскою тенденцією, котре в тім дневнику випечатано. В тім справозданю положенє Славян на Угорщинї представляє ся в чорних красках та подає ся дїйстно сумний образ утиску угорских Славян. Голова товариства заложив ракурс против сего розвязаня. В льокали "Татрану" явила ся урядова комісія і опечатала архив, бібліотеку, маєток готівкою в сумі 300 зр. а також цїлу кореспонденцію і всї письма. Після статутів весь маєток товариства і єго біблютека, єсли міністерство затвердить розвязанє, припаде на словацкій "Народний Дім" в Св. Мартинї.
Фальшиві десятки появили ся — як пише Gazeta Рrzem. — перед двома тижднями в Пeремишли і то в значній скількости. Кілька таких фальшивих десяток прихоплено вже в касах приватних і державних. Фальсифікати мають сер. 1.757, виготовлені дуже удатно при помочи плит і від правдивих десяток різнять ся лише блїдою барвою, котра надає им вигляд зужитя. Банкноти сі, як поліція cкoнстатувала, випускає якась шайка анґлійских фальшівників.
Епільоґ справи вадовицкої. Команданта стації жандармерії в Сухій, Ивана Губеного, обжалуваного о улекшенє еміґрантам виїзду до Америки, засудив краківскій суд воєнний оборони краєвої на 3 місяцї вязницї вчисливши єму до кари час, якій відсидїв підчас слїдства. В наслїдок сего випущено вже Губеного на волю. Другого команданта стації жандармерії в Живци, Ивана Годовского, засуджено також, але що і єму вчислено до кари вязняцю слїдчу тож випущено єго по відчитаню засуду.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадам Иванків і Гуштинок, в повітї борщівскім 150 зр. на будову спільної школи. — В Голоску коло Львова помер Александер Данилович, горячій польскій патріот заговору польско-руских студентів у Львові в роцї 1858. Суди увязнили були тогдї богато молодих людей і розпочали против них процес званий процесом Даниловича і Пашковского. Даниловича і Пашковского засуджено тогдї на кару смерти, але уласкавлені відсидїли лише до 1862 р. в вязници. Пашковскій по виходї з вязницї відобрав собі житє а Данилович боров ся гірко до кінця житя о кусник хлїба. В послїднім часї був писарем громадским в Голоску.