◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Дірекція руско-народного театру повідомлює, що в середу дня 2 н. ст. марта відбуло ся в Стрию представленє, котрого дохід призначений на памятник бл. п. Володимира Барвіньского. Представлені будуть "Свояки" комедія Балуцкого по раз першій а закінчить образ з живих осіб укладу п. Романа Левандовского, артиста різьбаря, котрий особисто прибуде на представленє до Стрия. З огляду, що дохід з того представленя призначений на так гарну цїль, надїємо ся, що наша патріотична публика поспішать громадно в той день до театру та виповнить салю по береги.
З статистики львівскої греко-католицкої арxiдієцезії. Власне появив ся з друку шематизм львівскої архидієцезії на рік 1892. Після статистичного виказу того шематизму єсть в архідієцезії львівскій 1,008.940 душ руского обряду. Священиків світских єсть 927 а з них поміщених на парохіях, завідательствах і сотрудництвах 887. Приватних сотрудників, платних з фонда реліґійного було 13 а платних з фондів приватних 22. Кандидатів стану духовного єсть загалом 142. З них ожидаючих рукополаганя 24, в колєґії Русинів в Римі 2, в семинарії віденьскій 10 а в семинарії львівскій 106. Священиків ювилатів єсть в архідієцезії 44. Померло в 1891 роцї священиків 20. Церквей враз з каплицями єсть 1245, парохій з сотрудництвами 839; самих парохій 751 а з них обсаджених парохами 694, завідателями місцевими 54, а завідателяни доїзджаючими 3. Монастирів василіяньских єсть 6, з тих 5 мужеских а 1 женьскій. Єромонахів було в 1891 роцї 15, братів ляїків 3, монахинь 5 а сестер до господарства 3.
Нужда між селянами. Рада повітова в Величцї повідомила телєґрафічно видїл краєвий, що положенє селян в тамтім повітї стає ся з кождим днем сумнїйше. Люде не мають що їсти а поля для браку насїня не можна буде з весною засїяти. Видїл краєвий рішив роздати межи терплячих нужду селян суму 1381 зр. з фундації Левиньского.
Галицке товариство кредитове земске обходило вчера 50 лїтний ювилей свого истнованя. На обходї, котрий відбув ся в сали ратушевій у Львові, явили ся маршалок краєвий кн. Санґушко, намістник ґр. Бадені, міністер Залескій, архієпископи: Сембратович, Моравскій і Исакович, епископ Пузина, президент суду Симоневич, члени видїлу краєвого і богато инших достойників автономічних і урядників державних. З нагоди того ювилею одержав презес товариства Жигмонт Дембовскій великій хрест ордеру Франц Іосифа a схидик товариства д-р Тадей Скалковскій ордер зелїзної корони III кляси.
Процес о обманьство в млинах Діяманда закінчив ся вчера перед трибуналом судьїв присяжних у Львові. Чотирех функціонарів страдецкого млина: Франца Ґанса, Ивана Бекера і Ивана Ваґнера засуджено на 3, a Вільгельма Ґанса на 2 місяцї тяжкої вязницї за фальшиві свідоцтва зложені в процесї Діяманда. Трех инших обжалуваних: Петра Лянґа, Адама Петера і Франца Снєжка засуджено на 6 тижднїв за крадїж пшеницї Діямандови а самому Діямандови за фальшиве свідоцтво в тій справі присуджено ще 3 місяцї вязницї крім попередних 2 лїт, на котрі засуджено єго за обманьства.
На кару смерти через повішенє засуджено дня 19 н. ст. лютого в Станіславові Миколу Стефурака, родом з Дори, за те, що минувшого року на горі Неґрів-Верх межи Слободою рунгурскою а Ославами чорними, убив з мести Марію Левкун, родом з Делятина. Причиною убійства було те, що Марія Левкун мала раз свідчити против Стефурака.
Зміни власности. Маєтність Слободзя-Комарештє, в повітї сторожинецкім на Буковинї дотеперішну власність Николая Василька, обіймаючи 3800 морґів орного поля і лїса купив оногди Христоф Вартанович з Губиня в Галичинї за 276.000 зр. а маєтність Мигову під Бергометом на Буковинї, обіймаючу до 4000 морґів купили Рей і Потоцкій з Галичини за суму 260.000 зр.
Теодор Вестмарк, подорожник шведскій по Африцї, бувшій офіцер Стенлія, перебуває тепер у Львові, де 9 н. ст. марта в сали Frohsinn-у виголосить відчит о людоїдах африканьских. Вестмарк доводив через 15 місяцїв залогою в місцевости Банґалія над горішним бігом ріки Конґо і там мав нагоду пізнати добре ті племена.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Ляшки в повітї яворівскім 50 зр. запомоги на будову церкви. — Оногди святкував п. Генрик Ревакович, начальний редактор Kurjera Lwow., з своєю женою Вандою срібне весїлє.