◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

У посла Юліяна Романчука відбули вчера консіліюм д-ри Шрам і Яна. Як звістно, д-р Альберт у Відни взяв біль ноги у п. Романчука на ревматизм і в тім напрямі лїчено ногу аж до виїзду п. Романчука з Відня. У Львові-ж д-р Яна, як тілько докладно оглянув хору ногу, усомнив ся о удачности первістної діяґнози д-ра Альберта і висказав погляд, що біль ноги мусить походити від боляка, котрий певно творить ся, і то не в самій болючій нозї. При вчерашнім же консіліюм д-ра Яни з д-ром Шрамом сконстатували пп. лїкарі, що дїйстно витворюєсь такій боляк. Отже заординували потрібні средства до приспішеня дозрілости боляка за-для операції і за більше менше сїм днїв д-р Шрам переведе операцію. Пп. лїкарі висказують своє пересвідченє, що по тій операції посол Романчук скоро верне до цїлковитого здоровля. В сїй сесії соймовій — розуміє ся само собою — участи взяти не зможе.
Почетне горожаньство надало місто Серет на Буковинї президентови ґр. Пачому.
Дві стіпендії з фонда бл. п. Теодора Блажкевича по 80 зр. річно надав управляючій совіт "Народного Дому" Володимирови Трушеви, слухателеви III року фільософії на університетї у Львові і Володимирови Могильницкому, слухателеви III року медициньского факультету у Bідни.
Дорожняний додаток. Видїл ради повітової бережаньскої ухвалив, на внесенє маршалка Франца Вольфарта, поставити на повній радї внесенє о признанє урядникам і слугам видїлу повітового додатку дорожняного на рік: 1892. З огляду на нечувану дорожню і потребу скорої помочи асиґнував видїл урядникам тимчасовий додаток в висотї 10% теперішної их платнї.
Дезерція в полку драґонів, стоячім залогою в Зучцї під Чернівцями, прибрала — як пише черновецка Gazeta Polska — незвичайні розміри. Від жовтня минувшого року до тепер утїкло з рядів полку сорок шість вояків. Від кількох днїв ходить поголоска, що сей полк драґонів має бути в найблизшім часї перенесений з Буковини.
З Городенки доносять, що бурмістр тамошний п. Альбин Арцишевскій зрезиґнував з того достоїньства.
Атентат на житє професора ґімназії нїмецкої п. Д. устроїв оногди в ночи якійсь невислїджений злочинець. Стрілив він до вікна мешканя професора, але куля застрягла в стїнї не зробивши нїякої шкоди.
Процес о обманьство. Перед трибуналом судьїв присяжних у Львові відбуває ся тепер розправа карна, стояча в звязи з недавним процесом о фальшованє муки. В теперішнім процесї виступила прокураторія против: Маєра Діяманда, Шулима Бреннера, Мехля Борера, Арона Верберґа, Фішля Гербста, Франца Ґанса, Ивана Бекера, Петра Лянґа, Адама Феттера і Франца Снєжка. Причину до обжалованя дав такій факт: Коли на донесенє Кароля Бучковского о мальверсаціях в млинах Діяманда почала жандармерія вести слїдство і дня 19 марта 1890 року найшла зіпсовану муку в млинї єго в Залїсю, як також в єго склепі і в склепі Хани Ріхтерової в Янові, служба обжалованого в страдецкім млинї, а то: старшій мельник, Юрій Попович, касієр Шулим Бреннер і вірник Мехель Борер, боячи ся, що скоро надійде черга ревізії і на той млин, де було богато зіпсованої муки, а хотячи відвернути підозрінє, що і в тім млинї дїяли ся такі обманьства, як в млинї в Залїсю, казали службі з горішної части млина спустити до маґазину находячі ся там 93 мішки зіпсованої муки і сходи, ведучі на долину заставити міхами з ґрисом так, що комунікація млина з долїшними складами була закрита. Коли-ж слїдуючого дня жандарм Станіслав Авґустин прийшов там в товаристві зверхности громадскої Страдча, всї 3 обжалувані мимо напору зверхности замовчали перед нею укритє муки і не хотїли дати нїяких пояснень. Арон Берберґ знов намавляв свідків Ивана Кошлу і Олексу Бишку, щоби не говорили нїчого о обманьствах в Страдчи, чого однакож оба ті свідки не зробили, але зрадили Берберґа перед судом в Городку. Мимо того служба Діяманда в Страдчи і зарібники Адам Феттер, Михайло Фіхтель, Франц Ґанс, Иван Бекер, Иван Ваґнер, Петро Лянґ, Фридрих Автонґ і Франц Снєжек не дали ся відмовити від бороненя лихої справи Діяманда і зложили в янівскім судї повітовім фальшиві свідоцтва, а именно заперечили, мов би то в Страдчи переховувано зіпсовану муку. Фішель Гербст намавляв Кароля Бучковского до відкликаня єго зізнаня в судї, обіцюючи єму за те нагороду грошеву. Маєр Діяманд знов намовив Арона Берберґа і Фішля Гербста, щоби они наклонили робітників до фальшивого свідченя, але интелєктуальним виновником цїлої справи єсть він сам, бо-ж обманьство лежало тілько в єго интересї. — Крім тої справи виявила ся ще друга, а то крадїж. Вільгельм Ґанс, Франц Ґанс, Иван Бекер і Иван Ваґнер признали ся самі, що перед Великодними свята ми 1890 року украли на шкоду того самого Діяманда 545 кільо муки і продали єї в Янові за 27 зр. Діяманд з вдяки для обжалуваних, що зложили в єго справі фальшиве свідоцтво, затер цїлу справу перед судом і зізнав, що хоч була поголоска, що єму украли муку, то се не правда. Розправа ще не скінчена і треває дальше. Результат розправи подамо пізнїйше.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Тустановичі, в повітї дрогобицкім, 100 зр. підпомоги на будову школи. — В суботу дня 27 н. ст. лютого о пів до 7-ої вечером відбуде ся в церкві св. Юра вінчанє п. Михайла Рудницкого, концепіста дирекції скарбу, з панною Камілею Яминьскою, дочкою адвоката д-ра Дионізія Яминьского і бл. п. Стефанії з Лаврівских. Чину вінчаня довершить Впреосв. митрополит Сембратович.