◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Посол Юліян Ромянчук приїхав оногди з Відня до Львова в товаристві посла Ол. Барвіньского. Mнoгі Русини львівскі, старші і з молодежи академічної, вийшли єму на стрічу з поздоровленєм на дворець або перед єго мешканє. З причини болю ноги винесено п. Р. на кріслї в ваґона до фіякра, а потін з фіякра до мешканя. Дома п. Романчук лежить в постели і терпить біль в одній цїлій нозї в день менше і рідше, а під ніч більше. Рани з операцій на шиї і на рамени лївої руки гоять ся. У Львові відвідує п. Романчука лїкар д-р Яна, а сегодня має спільно з спеціялістом оператором д-ром Шрамом відбути консіліюм. П. Романчукови, мимо єго недуги, незвичайно лежать на памяти і серци наші справи народні.
Презідія намістництва у Львові зарядила була ревізію деяких доріг коло Львова положених. Ревізія виказала многі хиби в будові тих доріг і намістництво звернуло на них увагу видїлу краєвого, котрий візвав маґістрат львівскій до направи злого. В першім рядї має уреґулювати ся улиця Зелена, а то часть єї положена за містом, через заложенє нових серпентин, щоби зменшити спад прикрої гори.
Вибух нафти. В копальнях Віктора Кльобаси Зренцкого в Потоцї наступив сими днями сильний вибух ропи в ямі зараз в сусїдстві з ямою Гановерскої Спілки, котрий силою перевисшив всї дотеперішні нафтові копальнї галицкі а до того продукує значну скількість ропи нафтяної.
Великій огонь навістив нинї в ночи Львів. На янівскім передмістю згорів паровий млин Тома. Причина огню доси не звістна. Першій увидїв огонь служачій, котрому пп. Томи, виїжджаючи на баль, приказали наставити самовар між 1-ою а 2-ою годиною і чекати на их поворот. Коли повідомлені пп. Томи пoвернули з балю домів, застали не лише млин, але і мешканє в поломіни. Сторожа охотнича виратувала галю варстатову і маґазин, де було товару на 150.000 зр. Також бровар Шмелькеса був в великій небезпечности, але огня не допущено туди. Шкода виносить близько міліон зр.
Зелізнича пригода. Дня 19. н. ст. лютого наїхали на себе на стації в Сколїм дві льокомотиви, одна особового поїзду стрийского, друга угорского поїзду товарового. Обі машини вискочили з шин і ушкодили ся, а крім того при тім покалїчили ся оба машиністи. Заряджено карно судове слїдство.
Сїльска траґедія. Мартин Августинович, молодий і богатий син господаря в однім селї коло Біча мав минувшого року в лїтї любовні зносини з молодою жінкою свого приятеля, господаря, Мартина Буяка. Буяк знав о віроломстві жени, але був на се так рівнодушний, що вкінци дав Августиновичеви намовити ся, що виїде до Америки, єсли Августинович заплатить дорогу, та що молоду і гарну свою жінку лишить приятелеви. Але Августинович не додержав обіцянки, не дав Буякови грошей на дорогу, тож сей не еміґрував a сидїв дома. Дня 30 н. ст. серпня м. р., коло 9-ої години вечером, вийшли оба приятелї над ріку Poпy на прохід. Нагле роздав ся крик о поміч, а коли люде надбігли, оповів им Августинович в очах, що єго приятель будучи пяний, заспав і упав до ріки. Люде витягнули Булка вже неживого з води. Однако оглядини лїкарскі виказали смерть від удушеня і Августиновича увязнено. При розправі в Яслї заперечили судьї присяжні питанє поставлене на скритоубійство шістьма голосами, в наслїдок чого виновника увільнено. Але прокураторія внесла до касаційного трибуналу жалобу неважности а трибунал по переведеній для 22 н. ст. лютого розправі, зарядив нове слїдство і розправу перед трибуналом судьїв присяжних в Яслї.
Маєтки англійских властителїв ґазет. Помершій минувшого року провідник партії консервативних в анґлійскім парляментї, Сміт, полишив маєток, виносячій 3 міліони фунтів (38 міліонів зp.). Величезний сей капітал зібрав Сміт з кількох лондоньских ґазет котрих був властителем. Свою карієру розпочав яко кольпортера ґазет, але якійсь щасливий припадок завів єго до адміністрації одної великої ґазети, котра по кількох лїтах стала єго власностію. Впрочім здає ся що і иншим властителям лондоньских ґазет усміхає ся щастє. Так полишив помершій властитель Daily Telegraph-у, Іосиф Лєві 8 міліонів зр. а властитель Daily Chronicl-а, Едвард Лльойд 9½ міліона зр.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Ягони в повітї камінецкім 50 зр. на будову школи. — Місто Перемишль наміряє позичити 200.000 зр. на покритє недобору буджету громадского. — В Люблянї умер бувшій редактор часописи Slovanski Národ, Иван Желїзнякар, горячій патріот словеньскій в 53 роцї житя.
Різьба Ивана Кавки. На виставі книгарнї Ставропигійскої виднїє замітний образ різьбарскої роботи артиста п. Ивана Кавки, представляючій "Зложенє тїла Христового до гробу". П. Кавка, наш земляк, повернувши з артистичних студій в академіях краківскій і пештеньскій, осїв у Львові (ул. Домбровского ч. 110.) а першим твором, якій зі знаменитим успіхом доконав, єсть згаданий образ. Кому нагодилось подивляти артизм праць подібного рода на різьбарских обробленях сцен біблійних польского Віта Ствоша, той знайде повну анальоґію в талантї і артизмі у виконаню і у п. Кавки, очевидно що слїд у него уже школи новійшої і перспектива у него має більше певности. Згадана різьба єсть величини уже — з рамами — 61 центіметрів довга, а 52 цм. широка. Тїло лежачого в центрі образу Христа окружає в артистично уложеній ґрупі сїм статей а то: стать Іосифа з Ариматеї, Никодима і 5 жінок мироносиць. З лївої сторони виднїє тесовий гріб а в далекій перспективі мріє Голгота і город Єрусалим... Естетика і сіметрія з якою уґрупував артист особи і цїлий краєвид, точність виконаня і артизм в різаню, з яким віддана кожда черта лиця, кождий згиб одежи, цвіти на земли, дальше плястика і точність анатомічна в представленю обнаженого тїла Христового, Єгo страдальне лице і уморене тїло по перебутих тяжких страстях розпятя, пречудно відданий вираз сочувства на лицях всїх присутних осіб — отсе прикмети сеї першої знаменитої працї п. Кавки, котра віщує молодому нашому землякови гарну будучність!... Замітити треба ще і про технічну сторону виконаня сего образу. Єсть се вжолобаний в одноцїлім кусни яворини релієф, а робить вражінє подібних праць відливаних з бронзу, бо образ поведений такою краскою. А вжеж подиву гідна в тій праци знаменита переспектива в різаню, до всего може 6 центіметрів грубий кусень дерева вжолобаний одвітно віддав з всею точностію і при тім такою иллюзією мниму віддаль між передною сценою образу з єї особами, а далеким тлом гори Голготи і Ерусалима. Додати ще до того і прегарно різані рами котрі заокругляють неначе сю прелестну роботу, а остає нам хиба пожелати п. Кавцї і дальших таких успіхів на новім у нас поли скульптури. Из своєї сторони можемо щиро поручити нашим Всч. Отцям працї сего артиста, котрі могли-б стати окрасою иконостасів по наших церквах. — Як зачуваємо начертав уже п. Кавка шкіц другої різьбарскої працї більших розмірів в дусї патріотичнім, котрий представляти має апотеозу народного руского відродженя. Сердечно вижидаєм появи сего дїла, а бачивши уже першу працю п. Кавки, можем висказати надїю, що тою новою працею сягне артист по новий листок лявру, котрим окрасить ся колись будучність нашого земляка! — Д-р О. К.