(які, сподіваюсь, не стануть реальністю)

 

 

Головна небезпека для України від ймовірної "великої угоди" між Трампом та Путіним (можливо, за участі ЄС) — змусити нас виконати так звані Мінські угоди на російських умовах. Тобто Україна повинна виконати їх політичну частину без виконання Росією безпекових пунктів.

 

Нагадаю: це амністія бойовикам, вибори на окупованій частині Донбасу, особливий статус Донбасу і його закріплення в Конституції України за погодженням з так званими ЛНР, ДНР.

 

На таких умовах окупований Донбас Росія повертає Україні, а Президент Порошенко дістає змогу заявити, що він відновив територіальну цілісність України. В додаток нам дають ще кількасот мільйонів доларів на відновлення зруйнованих територій.

 

Крим залишається за дужками процесу, тобто в складі Росії.

 

Якщо чинна Верховна Рада України відмовляється ухвалити необхідні рішення, Президенту запропонують розпустити її і провести дострокові вибори. На цих виборах головна боротьба розгорнеться між умовною партією "мир за будь-яку ціну" і партією тих, хто готові до останнього захищати честь і суверенність держави. На останніх одразу навісять ярлик "яструбів війни".         

 

Проте головний приз призначається для Президента України. Порошенку обіцяють підтримку на другий термін. Для цього у спаринґ йому виводять (голосами "повернутого Донбасу") проросійського кандидата. Прізвище кандидата не має значення, його підшукають. В "запеклій" боротьбі за рахунок мобілізації українського електорату перемагає чинний президент. Ну, а якщо не переможе, учасники "великої угоди" висловлять жаль і занепокоєння.

 

Якщо український правлячий клас, в першу чергу президент, погоджується на такі умови — це означатиме повернення України повністю у сферу геополітичного впливу Росії, її федералізацію і фраґментацію. Це знищить здобутки обох Майданів і поховає європейський вибір українців. Це перетворить Україну в протекторат Кремля, а її президента — в маріонеткову фіґуру генерал-губернатора.

 

Все це може відбутися, якщо всі в Україні мовчатимуть. Проте всі не мовчатимуть.

 

Президент України також може не погодитися на цей сценарій. Тоді Україну чекають важкі часи і, можливо, суверенний дефолт. Але за рахунок внутрішньої консолідації влади та суспільства, зростання взаємної довіри країна має всі шанси вистояти.

 

У разі ж згоди української правлячої верхівки на сценарій національної капітуляції в Україні з високою ймовірністю виникне гострий і, очевидно, збройний громадянський конфлікт, від якого постраждає сама Україна, Європа, а можливо, і цілий світ.

 

В такій ситуації для України можливі дві розв'язки.

 

У випадку консолідації патріотичних сил в Україні та їх перемоги всупереч "великій угоді" силове усунення Президента стане неминучим, як і військово-революційний варіант зміни еліт. Тоді українці, що втретє переможуть за останню чверть століття, зможуть остаточно утвердити нові цінності і правила не тільки в себе, але і у Європі та у цілому світі. Але у випадку поразки так само неминучими стають розкол і розпад української держави на окремі, більш чи менш життєздатні частини.

 

Це потягне за собою непрогнозовані наслідки для Європи і створить такі проблеми, порівняно з якими сирійська криза буде здаватися підлітковими іграми.

 

Найгіршим наслідком для світу стане руйнація залишків системи безпеки на європейському і всьому євразійському просторі. Будуть запущені аналогічні руйнівні процеси в інших куточках світу. Багато хто захоче скористатися зручним моментом і щось прихопити у сусіда. Світ може постати перед примарою ґлобального конфлікту. І це буде ціна, яку заплатять світові лідери, які пішли на подібного роду авантюрні "великі угоди".

 

Мабуть, ніхто з нормальних людей у світі не бажає реалізації на практиці подібних сценаріїв.

 

Мені не відомо, як думають і як чинять лідери провідних країн світу у найближчі роки. Але я точно знаю, що українці можуть відіграти ключову і вирішальну роль у тому, щоб авантюрні сценарії поділів світу не втілилися у життя.

 

 

30.01.2017