Російська небезпека лежить головно в тім, що ся держава з своїми приблизно 180 мілїонами населення, з своїм щорічним приростом населення тепер 3½ мілїона людей і з своєю точкою тяжкости, зверненою проти заходу, натискає й сягає своїми впливами поза свою европейську границю. Тому не може бути справжнього успіху проти Росії, доки не змінить ся сих відносин рішаючим способом.
І дивно, що в звязку з сим більше думано про Польщу, надбалтійські провінції та в кождім разї Фінляндію нїж про Україну, а се тому, що великому світови була Україна перед війною майже загалом невідомою. Так далеко повірено російській думцї про одноцїльність населення Росії та про "малоруську галузку" "русскаго" племени.
Щойно в часї світової війни полїтична свідомість Европи дещо більше познайомила ся з істнуваннєм українського народу з особливою, зовсїм відмінною від московської окремішністю й можна сказати, що щораз більше поширюєть ся погляд, по якому область України з своїми 40 мілїонами мешканцїв (30 мілїонів Українцїв і менше більше 10 мілїонів меншостей ріжних національностей посеред области української більшости) творить найбільший обєкт, який відграє ролю у всесвітнїй війнї.*
Треба тільки застановити ся: Колиб не вдало ся більше нїщо тільки визволити Польське Королївство зпід панування Росії, се торкало ся-б менше більше 12 мілїонів населення, числа, яке знову здогонив би приріст російського населення в менше нїж чотирьох лїтах. І надбалтійські провінції та Фінляндія зі своїми багато меншими цифрами населення не багато значили-б. Але колиб удало ся визволити Україну зпід Росії та зблизити її під економічним і полїтичним оглядом до центральних держав, сим робом не тільки російський кольос зменшив ся-б о солїдне число 40 мілїонів душ, але й щорічний приріст сих 40 мілїонів замісць Росії виходив би на користь бльокови центральних держав, через що одержано-б навіть чисельно деяке вирівнаннє між Росією і центральними державами.
Та до сього прибуває ще важний момент. Відірваннє Польщі й навіть ще кількох дальших областей з малим числом населення ледви чи потягнуло-б за собою відірваннє України від Росії. А відірваннє України повело-б уже само собою відірваннє також инших російських інородцїв на заходї й полуднї европейської Росії та щойно сим робом усунено-б дїйсно й тривко російську небезпеку.
Правда, ще й в сїм разї Росія, обмежена в Европі в своїй істотї до Москалїв, мала-б все ще разом багато понад 100 мілїонів населення і через се найбільше число населення між усїма европейськими державами, але тут ріжниця в якости увільнила-б Европу від усяких журб за будучий напад Москалїв.
Область України також тому є такої великої ваги, що тут має місце нерозмірно велика часть російської продукції. На саму Україну припадає з російської продукції вугля менше більше 70%, з продукції залїза й сталї кругло 60%, з російської надвишкової продукції збіжа припадає майже цїла скількість на Україну, що дає 60% російського жнива пшеницї, в російській цукровій продукції Україна бере участь 88%, а в тютюновій продукції 50%.
А коли приглянути ся картї Росії, в яку втягнена також густота населення, бачимо, що західний пояс земель — отже знов область інородцїв — представляєть ся найкориснїйше також щодо густоти населення. Польща виказує цифру 98 (західна Польща навіть 130, отже навіть більше нїж пересїчне число Нїмеччини), широка область України має густоту населення 50, Білорусь 42, а надбалтійські провінції 31. Петербурзька й московська ґубернїї числять, що правда, 54 й 97 на 1 km2, але зрештою се тільки розмірно дуже мала область, далеко менша нїж Україна, що розпростираючи ся дещо на полудне від Москви й недалеко на схід, виказує більшу густоту населення нїж 40. Недалеко на північ і на схід від сеї корінної московської области спадає густота населення на яких 20, коли найбільша частина европейських областей Росії, які лишили ся-б їй по відірванню вище згаданих чужих областей, майже безлюдна, а азійська Росія числить навіть тільки ледви 1.4 жителїв на 1 km2.
При сїм не рахували ми кавказьких областей нї до европейської, нї до азійської Росії. Цїкаво, що густота населення кавказьких областей стає щораз більша в напрямі на полудне — отже в напрямі турецької й перської области (Закавказє сильнїйше заселене нїж Передкавказє), коли область між московською головною збитою масою і кавказькими краями знов незвичайно слабо заселена: а саме вона має разом з калмуцькою і кірґізькою областю тільки густоту населення яких 10 на 1 km2.
Ясно, що коли так маєть ся справа з густотою населення тої области европейської Росії, яка лишила ся-б по відірванню найголовнїйших чужих народів, не можна вже більше сподївати ся по сїм краю грізної полїтичної і мілїтарної сили розмаху. Відірваннє чужих областей зредукувало-б саме сильнїйше заселені части теперішньої Росії тільки на четвертину дотеперішнього виміру, з чого видко, що страта тих областей, як для Европи, так і для Росії означала-б без порівнання більше, нїж се можна бачити з самих циферних зіставлень.
На основі сього всього не можна знайти досить високої міри для значіння української справи. Україна творить дїйсно найважнїйшу частину найбільшої з усїх проблєм, які пустила в рух всесвітня війна, і як не випаде кінець війни, все-таки не можна собі подумати жадної будучої всесвітньої полїтики, в якій українська справа не відгравала-б визначної ролї й се стоїть у дуже дивнім противенстві до факту, що се цїле питаннє ще вчора було майже зовсїм невідомим.
*) Число населення України рівняєть ся населенню 16 самостійних держав Европи (розуміється, рахуючи від найменших, але все-таки разом з 7 королївствами). Цїлий балканський півострів разом з Румунїєю має з своїм числом населення 24 мілїонів небагато більше нїж половину населення України, до якої ми мали-б дорахувати в разї її відірвання від Росії також Бесарабію й південний Крим як енкляви (землї, заселені одним народом серед чужого окруження). Також щодо поверхнї ся область майже подвійно така велика, як цїлий Балкан.
Чужі народи 56% — з них Українці 22%, Москалї 44%.
Продукція вугля:
Продукція антрациту — на Україні 98%, а в рештї Росії 2%.
Продукція коксу — на Україні 99%, а в рештї Росії 1%.
Камінне вуглє — на Україні 60%, а в рештї Росії 40%.
Продукція цукру — на Українї 88%, а в рештї Росії 12%.
Продукція соли — на Україні 53%, а в рештї Росії 47%.
Продукція залїза — на Українї 60%, а в рештї Росїї 40%.
Продукція манґану на цїлім світї
19 міл. пудів на Українї — 1/6 всесвітньої прод.
56 міл пудів на Кавказї — більше 1/2 всесв. прод.
Продукція пшеницї — на Українї 60%, а в рештї Росії 40%.
Скількість збіжа для вивозу — на Українї 27%, а в рештї Росії 1%.
[Вістник Союза визволення України]
21.01.1917