Шведський учений про Шевченка.

Taras Schewtschenkо. Ein ukrainisches Dісhterleben. Literarische Studie von Dr. Alfred Jensen. Verlag Adolf Holzhausen, Wien 1916. 8o, 157.

 

3 під пеpа стокгольмського слявіста вийшла цїкава і цїнна книжка: цїкава, бо містить дуже много відомостий про наш нарід, зовсїм незнаних по-за Україною; цїнна, бо подає повний, вірний і з великою прихильністю змальований образ житя Шевченка і характеристику його творів.

 

Книжка Єнзена дає більше, нїж в заголовку обіцяє: "Першою моєю цїлю було — пише шведський учений — збагнути й оцїнити поета, як і взагалї душу українського народа з помічю його власних поезій". Вірний свому заложеню подав проф. Єнзен короткий історичний і лїтературний вступ перед житєписию поета, далї на основі студїї Ол. Кониського зобразив житє йогo в трьох роздїлах: до засланя, на засланю і після засланя, а вкінци ориґінальною і дуже влучною методою схарактеризував його пoeзію. Вистарчить тільки подати заголовки роздїлів тої третьої частини студії, а зміркуєш, що Єнзен не пішов утертою дорогою лїтературних критиків, тільки зумів для розбору творів того нашого — змістом й формою такого ориґінального поета вишукати властивий спосіб. Роздїли: будучий кобзар, Поет України, Поет живописець, Народньо-поетичні елєменти, Національний епік, Полїтичний борець, Апостол правди, Співець жіночої недолї — не тільки подають докладну аналїзу Шевченкових творів, але й утворюють саме завдяки тій совісній і старанно переведеній аналїзї мозаїкову синтезу його світогляду, почувань і бажань та складають ся на вірний образ його нїжної душі, в якій містилась душа цїлого народу, відбилась майже екзотична природа України з її степами й могилами, ясним небом і зорями, та спряглась цїла сумна й світла минувшина його землї з траґічною сучасністю. Цїлу ту часть попереплїв Єнзен найкрасшими виїмками з поезій Шевченка в нїмецькім перекладї ріжних авторів, чужих і наших, — є там один й шведський, пера самого Єнзена (перша частина елєґії "До Основяненка"). І так чужинець, находячи ті переклади в студії Єнзена, може приблизно бо дай зрозуміти й оцїнити красу, значінє й силу Шевченкової поезії, бо має до них влучні поясненя ученого професора, який Шевченківську лїтературу опанував і уміє нею справно користуватись. Рівнож подбав автор про те, щоби познакомитись з суспільним й полїтичним положенєм українського народа до Шевченка й за Шевченка і се дало йому спромогу, оцїнити влучно значно полїтичних поем. Тільки при "Неофітах" за слабо підчеркнув полїтичну алєґорію того "культурного образця з перших часів христіянства" — як Єнзен "Неофітів" називає, але при розборі поставив їх побіч "Кавказу" і тим самим вже найкрасше доказав, що і для них умів знайти відповідне місце.

 

З технїчного боку представляє ся книжка чепурно: велїновий папір, два автопортрети Шевченка, один барвний, один чорний. Книжка й не така дорога супроти теперішної дорожнї паперу і робітника: 6 корон. Хто хоче наглядно переконатись, як повинна виглядати поважна лїтературна критика, в якій є змісту богато, де іменно кожде слово має свою вагу, набуде радо сю книжку. Знайде в нїй і розривку й хосен.

 

Ще треба згадати й про Послїдне слово, яким кінчить свою студію Єнзен:

 

"Влучно порівнав Самійленко — каже він — Шевченка до дорогого каменя, що лежить на великім шляху. Богато людий його минає, не пізнаючи вартости каменя.

 

"Так було й з Шевченком. Багато часу минуло, заки наша мала часть світа довідалась про Тараса Шевченка дещо більше, нїж саме тільки імя."

 

Навівши потім голоси найповажнїйших російських критиків і письменників, які з виїмком Бєлїнського віднеслись до поета обєктивно, а тим самим зі справедливим признанєм його безперечного таланту й з похвалами, кінчить свою гарну книжку звісним пророчим віщованєм Федьковича про силу "живого слова" Кобзаря, висказаним ще 1865 р. в одній з його нїмецьких поезій, котра розпочинаєть ся словами: "Іn Kiew an dеr Lawra, Da sass ein Sangergrels."

 

[Дїло]

11.01.1917