(Мельодія: "Предвічний родив ся...").
В студеній хатї плачуть діти,
Що нїде рученьки загріти;
Тато пішов на війну,
Мама пішла по селу
Що розгледїти.
А колись у сю святу днинку
Вбирали у кутку ялинку:
Ріжнобарвні свічечки,
Образки, медівнички
Замкнену скринку.
Як зійшла в небі перша зірка,
Брав тато свічку із одвірка
І сїдали до вечері
Всі утїшні і веселі —
Годино гірка!
А тепер зірок не злїчити
І нїчим в хатї засвітити,
Мама пішла, не вертає,
Дїтвора в плачі куняє,
Плач йде в блакити.
[Вістник Союза визволення України]
7 січня 1917
07.01.1917