Де-що зі статистики Галичини. — Нотаріяти у Львові а Русини.

Де-що зі статистики Галичини.
Центральне бюро статистичне покінчило свої роботи, a послїдний результат статистичних дат вже оповіщений. З тих чисел виймаємо відносячі ся до Галичини.
Населенє Галичини з кінцем 1890 р. було 6,607.816 душ, і в порівнаню до кінця 1880 р. побільшило ся о 648.909 душ.
Після віроисповіданя було: греко-католиків 2,790.449, римо-католиків 2,997.430, православних 1.429, вірмен-католиків, 1.739, вірмен-православних 1.429, протестантів 43.946, жидів 772.213, безвіроисповідних 119.
Після розговорного язика було в Галичинї: Русинів 2,831.946, Поляків 3,526.793, Нїмцїв 227.600 а Чехів 5.827. Замітити треба, що по-над 500.000 жидів записало польскій язик яко свій розговорний. За послїдних десять лїт збільшило ся уживанє руского язика о 11.11 прц., польского о 15 прц. а уживанє нїмецкого язика зменшило ся о 29.83 прц.
Що до просвіти, то Галичина представляє ся дуже лихо. В Галичинї знає писати і читати 736.333 мужчин і 502.789 женщин; лиш читати: 207.934 мужчин і 284.146 женщин; — не знає нї писати нї читати 2,316.166 мужчин і 2,560.448 женщин або разом 4,866.614 людей, с. є. 65% цїлого населеня. Від часу послїдної конскрипції за десять лїт уменшило ся число анальфабетів лише о 6.73%, бо в 1880 р. було не знаючих нї читати нї писати 71.60 прц., а в 1890 р. 64.87 прц. Прирівнавши Галичину з иншими краями виходить, що коли в Галичинї єсть 64.87% анальфабетів, то в Шлеску 8.20%, Мораві 5.73, Австрії долїшній 5.15, Чехії 4.60 а в Форарльберзї лиш 3.15 прц.
Що-до жидів, то статистичні дати виказують для цїлої Передлитавщини 1,143.305 душ, а на Галичину припадає з того числа 772.213 або 67.55%. Прирівнавши число жидів до населеня цїлої Австрії, одержимо 4.78%, а до населеня Галичини 11.68%. Найбільшій приріст жидів показав ся в послїднім десятилїтю в Австрії долїшній, аж 81.58%, бо до Відня найшло много жидів з Галичини, але і Галичина дістала много жидів з Россії і в тім часї побільшало жидів о 85.617 душ.

Нотаріяти у Львові а Русини.
В теперішній хвили опорожнені у Львові аж три нотаріяти. Убігає ся о них богато нотарів з провінції, між тими і деякі Русини. Річ ясна, що коли єсть між ким вибирати, вибір може і повинен упасти на кандидатів поважних і спосібних, як того вимагають потреби столицї краю. Убігаючі ся о нотаріяти у Львові Русини мають повисше вказані кваліфікації, і одного з них — як довідуємо ся — умістила комната нотаріяльна в своїй пропозиції.
Для Русинів міста Львова обсада бодай одного нотаріяту нотарем-Русином єсть справою дуже пекучою — і сповнено би Русинам тяжку кривду, коли-б при теперішній обсадї аж трех нараз нотаріятів львівских не именовано нотаря Русина. Не йде тут о політику, а єдино о заспокоєнє фактичних потреб руского населеня столицї краю.
До недавна річи у Львові стояли так, що рускі институції, адвокати і взагалї Русини були дотично нотаріятів львівских позбавлені права руского язика. Доперва ось недавно земляк наш, кандидат нотаріяльний п. Раставецкій, діставши субституцію по небіщику нотари Шемельовскім, постарав ся в висшім судї краєвім о позволенє урядувати також в язицї рускім. Всї институції рускі, адвокати і другі сторони повитали той факт з великою радостію і з урядованя руского в канцелярії п. Раставецкого користали в кождій своїй потребі. Тілько-ж по недалекій уже обсадї нотаріятів львівских функціонованє п. Раставецкого скінчить ся, а колиб і сим разом нї один Русин не став нотарем у Львові, повернув би знов той пресумний і компромітуючій для столицї краю стан, що для Русинів і для их институцій не було би можности осягнути виготовленя лєґалізації і актів правних в язицї рускім! А прецїнь же Русини не гірші від других народів та й их язик в державі і в краю не єсть аж на стілько без права!
Не йде тут — як сказано — о політику, не вимагає нїхто нїякої "протекції" для кандидатів-Русинів, а йде о фактичні потреби руского населеня міста Львова. Коли-ж і комната нотаріяльна взяла одного Русина в пропозицію, яко посїдаючого повну кваліфікацію на нотаріят в столици краю, — то з тим більшим ще правом мусимо домагати ся і домагаємо ся при обсадї львівских нотаріятів справедливости і пошанованя конституційно признаних прав Русинів в столици краю!

 

31.12.1891

До теми