По довгих лїтах, посвячених на працю коло етноґрафії галицких Русинів, задумав я приступити до збірного виданя своїх статей. Плян цїлого дїла, котре доси навіть до половини не є викінчене, обіймає цїлий ряд томів крім осібних праць о Лемках, Бойках і Гуцулах. На першій том призначене весїлє і звичаї, привязані до днїв церковного року посла уніятского календаря, починаючи Новим Роком, а кінчачи Маланкою остатнього грудня ст. ст. Бажав би я мати для своєї книжки матеріяли о тих святах з як найрізнїйших сторін гал. Руси і длятого звертаю ся з покірною просьбою до всїх любителїв звичаїв свого народа, щоби ласкаво удїлили менї все, що о них знають. Сюда входять також усї пости, Пилипівка, мясопусти, далї свята, котрі нарід обходить без відома церкви, як н. пр. днї громові, грудові, посушні, рахманскій великдень, далї дни, в котрих нарід здержує ся тілько від деяких праць і днї, в котрих починають ся певні господарскі роботи, далї всїлякі віщуваня, н. пр. о погодї, о будучім урожаю і т. и., а також і ворожби любовні в день св. Андрея, св. Дмитра, св. Покрови і т. и. О таких днях пожадано знати не тілько обичаї, повірки, забави, піснї, приповідки, байки, але також, на коли такій день припадає, чи не має нарід на него осібної назви, длячого єго обходять і чи обходять єго всї в селї, чи нї? При святах урочистих дуже важні є т. зв. вілії, в котрих сїмя осібними обрядами приготовує ся до завтрішнього свята, а з них найславнїйші є: вечір перед Різдвом і перед Новим Роком. Важні є також свята богородичні, хоч би й не всї були врочисті, а також дрібних святих, після котрих переважно укладає ся ворожба о погодї, починає ся або кінчить ся сїйба або жниво збіжа, садженє городовини, чесанє овець і т. д. Для деяких днїв є осібні оповіданя (про чарівниць на св. Юрія, про русалок на св. Духа, про дїдуха о Різдві і др.), инші знов мають велике значінє для сїльскої кухнї. Хто з шановних читателїв має вже того рода записки а також записки, доторкаючі народопису галицкої Руси загалом, того прошу, щоб менї их ласкаво випозичив, а я не тілько швидко єму их зверну, але в ческім виданю своєї книги наведу их як жерело, і загалом вдячно прийму кождий народописний причинок, особливо доторкаючій Гуцулів, Бойків, Лемків. Розуміє ся, що й назва шан. дописувателя в відповіднім місци буде виражена. Надїю ся на пожадану підмогу, без котрої би неможливо менї було довершити працї, котрою Ваш нарід серед нашого має прославити ся.
Всякі причинки прошу адресувати: Фр. Рржегорж, Зарогізна, почта Жидачів.
