◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Краєве товариство нафтове внесло до міністра торговлї просьбу, щоби галицкій промисл нафтовий міг мати в зелїзничій радї ґенеральній дирекції австрійских державних зелїзниць свого представителя. Петицію підперло коло польске і міністер приняв єї прихильно, так може бажанє товариства сповнить ся.
Д-р Николай Антоневич, посол до сойму краєвого, друкує тепер у Львові — як говорять в кружках москвофільских — брошуру політичну. Яка може бути тенденція тої брошури, легко догадати ся, a цїль брошури — запобігти розкладови серед сторонництва т. зв. старого, котрий проявив ся і поступає в яркій спосіб. Доходить до того, що москвофіли виправляють нічью котячі музики перед мешканєм найповажнїйших членів сторонництва т. зв. старого...
Архитект Василь Нагірний — як довідуємо ся — виготовляє тепер пляни на муровану церков в місточку Бірчи і на одноповерхний будинок шкільний в Гаях коло Львова (на долинї мешканя для двох учителїв, а на поверх комнати шкільні).
Иван Вашкевич, купець з Перегиньска, мав — як доносить нинїшний Kurjer Lwowski — застрілити ся дня 27 н. ст. грудня на могилї помершої сего року своєї жінки. Дожидаємо ще ствердженя поданої в польскім дневнику вісти, a нинї скажемо лиш тілько, що коли-б ся вість показала ся правдивою, прийшлось би сердечно жалувати за стратою такого щирого патріота і дїятеля, як Иван Вашкевич.
Робітники в Станиславові хотїли ще 8 грудня с. р. скликати збори робітників і селян в справі загального голосованя і свободи праси. Але староство заказало тогдї ті збори з причини, що ті дві справи "можуть викликати занепокоєнє умів, шкідливе для загального добра". Робітники внесли рекурс, намістництво рекурс увзгляднило і збори з тою самою проґрамою мають відбути ся в Станіславові дня 3 н. ст. сїчня 1892.
В лєтарзї. В Прошовицях погребано тому кілька днїв місцевого фельчера, чоловіка около сороклїтного. Покійник хорував дуже коротко, а поховано єго у деревляній домовинї. В два днї потім близько могили фельчера копав грабар гріб. Копаючи почув якійсь зойк з-під землї. Зі страху почав утїкати. Але по хвили вернув знов до роботи, а коли зойк не уставав і очевидно походив з сусїдної могили, він приложив ухо до стїни і почув виразно оклики: Ратуйте! О Боже! і т. п. Повідомлений священик казав гріб відкопати, але вже було запізно. В домовинї був фельчер обернений до гори плечима, мав голову і руки покалїчені, a піну на устах. Caме перед кількома мінутами закінчив житє, a мучив ся мабуть цїлу добу, пробудившись з лєтарґу. Новий се доказ, як треба бути осторожним при хованю мерцїв. Як кажуть дома, покійник заживав перед смертью опіюм, і то нераз в значній скількости.
Час середно-европейскій заводить у себе від нового року громада міста Коломиї. Дня того о 12 годинї цофнуть годинник ратушевий о 20 мінут — і справа скінчена.
Олександер Ходзько, приятель Адама Мицкевича, знаний в світї науковім розслїдник і знаток язиків всхідних, б. професор славяньских літератур в францускій колєґії, помер дня 24 с. м. в Жівіссі під Парижем. Родив ся на Литві в Кривичах р. 1804.