Руске товариство ремісниче "Зоря" гарно розвиває ся і заявляє що-раз більше житя товариского, длятого і пригортає чим раз більше членів і гостей. Кождої недїлї по змозї сходять ся члени і гостї і устроюєсь импровізовані вечерки музикально-деклямаційні, котрі власне за-для своєї невимушеної формалістики удають ся дуже добре на повне вдоволенє участників. Про кілька таких вечерків була вже згадка в "Дѣлї", тепер же згадаємо про два послїдні.
На вечерку в недїлю 20 н. ст. грудня відчитав професор д-р Юл. Целевич про установи і звичаї давних міщан і ремісників. П-на С. і пп. М. К. та Стадниченко виголосили гарно деклямації, як "До Основяненка" і стих для "Зорі" під заг. "Побратимам". Часть музикальну виповнили по-при хори: Гуляли, Закувала, Крилець і ин. ще: сольо-спів п-ни М. К. "Ходжу нуджу", гра на цитрі п-ни М. і гра на фортепянї маленької п-ни Таерлє, котрої коломийка "Haй буде як бувало" викликала неумовкаючі оплески. Опісля забави товарискі задержали участників до півночи.
Минувшої недїлї, 27 н. ст. грудня, знов відбув ся вечерок, на проґраму котрого зложились: гумористичний твір драматичний п. В. С., деклямація Шевченкової поеми п-ною Г., гра на фортепянї п-ни Таерлє, гра на цитрі п. Отриска, хори і повні гумору — монольоґи. Забава продовжилась знов до півночи.
Одно при тім треба піднести, а именно се, що "Зоря" не має відповідного льокалю. Гостей приходить на вечерки що-раз більше а тут нема де поміститись, бо одна комната невеличка. При тім, як зачуваємо, члени "Зорі" приладжують ся виставити красний народний твір драматичний і побивають ся за салею, де би можна се виставити. В льокали товариства абсолютно неможливе, виставити импровізовану сцену і помістити гостей. Польскі товариства ремісничі "Скала" і "Звізда" мають знамениті льокалї, длятого і не диво, що так горнуть до себе членів, а при добрім инсценованю вечерків і вистав драматичних розбуджають солідарність і патріотизм між загалом ремісників. Руске товариство не має фондів на винаєм льокалю, але годилось би, щоби "Народний Дім" пізнав вагу і оправдані домаганя товариства та вибрав для него якесь відповіднїйше приміщенє між своїми численними убікаціями. Також можна надїятись, що совіт "Народного Дому" не відмовить салї на виставленє згаданого твору драматичного, бо на случай відмови скінчилось би все лиш на добрих намірах і плянах "Зоряного" комітету вечеркового, заявляючого тепер таку дїяльність і жизненність.
