Торгівля і промисл

Львів, 25 грудня.
Господарський Відділ УКК скликав 21 грудня збори купців і промисловців міста Львова й округи. Збори пройшли при співучасті 120 учасників, серед яких були чільні представники нашого купецтва, промисловости і господарських установ, а також посадник міста п. Др. Біляк.
Збори відкрив від УКК Керманич Господарського Відділу Інж. Бачинський, який по короткому з'ясуванні завдань УКК передав провід інж. Кохановському, господарському референтові на Львів-місто.
У програму зборів ввійшли чотири реферати, що вичерпуюче освітлили актуальні питання нашої торгівлі і промисловости. У першу чергу інж. Пузяк у рефераті про сучасний стан торгівлі і промисловости порушив справи фаховости серед наших представників торгівлі і промислу, а з цим і справи вишколу молодого купецького і промислового доросту, як найбільш пекучі справи цих ділянок господарства. З цифр, наведених рефератом, видно, що в 1937/38 у Львові, у фахових і промислових школах, на всіх 1133 учнів, що покінчили науку, було українців 147, значить всього 13%, поляків було 659, це є 58% і жидів 320, значить 28%. Сьогодні ці справи настільки поправились, що на 2.640 учнів у самих тільки професійних торговельних школах, було 640 українців — це є 24%. Це означає дуже незначну поправу, в часах, коли відсунення жидів від торгівлі і промисловости, відкриває великі можливости в цих ділянках і мусить викликати серед громадянства, а зокрема купецтва і промислу, негайні старання для спопуляризування промислово-торговельних студій серед молоді.
Другою важливою справою, порушеною референтом, це справа віднови торговельних і промислових підприємств, що зв'язана із справою віднови управнень в першу чергу, а також пекуча з огляду на майбутнє скасування тимчасових управнень. Можливости, що відкриваються для відновлених підприємств, чи оснування нових в великі, передусім у ділянках, що їх назвав референт, як у деревній (чи у споріднених виробах, столярстві, кошикарстві, забавкарстві, галантерії, також в мистецьких виробах), дальше: у хемічній ділянці, косметичній і харчовій, у кераміці, будівництві, а вкінці у паливній промисловості.
Др. Площанський представив всі правні справи, що відносяться до формального полагодження віднови, поширення чи основування підприємств. Представив дотичні розпорядки влади і всі вимоги, що їх сповнення вимагають для ново-основування і відновлювання підприємств, як також в справі звільнення знаціоналізованих підприємств.
Про справи фінансування торгівлі і промислу говорив дир. Шарко, від кооперативного банку "Дністер", представляючи діяльність цього банку в напрямі фінансування купецтва, ц. є розділення між купецтвом позичок у висоті 500.000 зол. за початковий півторамісячний період діяльности банку. Візвав купців і промисловців до співпраці з банком через вплату уділів, отвирання біжучих рахунків, зберігання вкладів, інкаса, і т. п.
П. Думин, голова Союзу купців і промисловців, з'ясував біжучі практичні завдання торгівлі і промислу, а передусім необхідність інформації, фахової поради і помочі для торгівлі і промислу. Повідомив про створення комісії з фахівців, що буде постійно співпрацювати з загалом купецтва і промисловців, видавати інформації, правні і фахові поради.
Ініціятива Господарського Відділу УКК приходить у щасливу пору, коли заінтересування торгівлею і промисловістю серед нашого громадянства помітно зросло. Недостача відповідної інформації незнання правних розпорядків, утруднюють значно змагання наших громадян до відновлення давних підприємств і відстрашують від закладання нових. Ініціятива скликання таких зборів, що дали великий інформативний матеріял, а передусім покликання фахової комісії є справою великої ваги, що вносить роз'яснення в тій ділянці і служить допомогою зацікавленим.
З хвилиною звільнення нашого краю з обіймів большевицької руїнницької господарки для торгівлі і промислу настає нова конюнктура, що в міру впорядкування господарських відносин стає щораз більше очевидною. Для приватної ініціятиви отвориться нове поле праці. Під цю пору можемо з радістю відмітити сильне заінтересування нашого громадянства торгівлею і промислом. Річ у тому, щоб це заінтересування не ослабло, не виявилось хвилевим, а стало справжнім зусиллям, що поможе вивести наш край з ударів большевицької руїни і попередніх занедбань. Виходом із ситуації може бути тільки справжнє зусилля свідомих свого завдання одиниць, а не ніякі нефахові дилетантські спроби чи погоня за надмірними зисками.
Серед наших молодих підприємств, особливо в краю, можна завважити сильну однобічність щодо засновин підприємств в кількох тільки нечисленних напрямах, як прим. гастрономічних підприємств, що ледве чи всі зможуть на будуче мати запевнене існування. Також, на жаль, не завжди можемо похвалити добре продумання і правильне поставлення підприємства. Багато підприємств грішить ще малим знанням справи; багато не доцінює ще таких справ, як правильна обслуга відборця, гігієна, постійні ціни, а передусім недоцінює основ ведення підприємства, купецького рахівництва і книговодства. В них покутують ще переконання, що ведення підприємства — це ніяка штука, що торгівля — це тільки знимання з полиці. Наші підприємці часто не стараються поширювати свого знання, а з цим вносити постійно у свої підприємства поліпшення, щоб вони стали зразковими і першими.
Ведення підприємства — це вмілість, якої не здобувається з дня на день, а добувається працею і досвідом, нераз коштовним досвідом. Кожний підприємець мусить вчитись постійно, мусить вміти користуватись досвідом і обсервацією, мусить йти з поступом часу, якщо не хоче, щоб його лишили позаду меткіші. Найкраще, якщо зачинає науку вже змалку. Це повинні розуміти батьки та молоді люди, що можуть посвятитися цим справам. Фахове шкільництво дає всякі можливости в цьому напрямку.

25.12.1941

До теми