Конкурс на рускі твopи драматичні. Видїл краєвий розписав як звістно, драматичний конкурс на найлїпші рускі твори сценічні і призначив три нагороди: 300, 250 і 200 зр., котрі мали признатись трем найлїпшим творам. Рішати конкурс і признавати нагороди мала окрема комісія, покликана видїлом краєвим. В речинци конкурсовім прийшло до видїлу краєвого загалом вісїм творів. Bидїл краєвий передав их голові "Рускої Бесїди" д-рови Дамянови Савчакови і просив роздати их членам комiciї конкурсової. По перечитаню надісланих творів комісія узнала, що нї один з творів, присланих на конкурс, не надає ся до нагороди. Тому рішено представити видїлови краєвому внесенє щоби на ново розписав конкурс в р. 1892.
Чорна віспа, як нам доносять, панує в Лїську і Постолові враз з Волею постоловою. Слабість забирає численні жертви і то людей найздоровійших і в самій силї віку.
В адміністрації маєтности фундації им. Оссолиньских, котру перед трема лїтами поручено Алекс. Баєрови, зайшли такі великі непорядки, що на внесенє видїлу краєвого усунуло намістництво Баєра і віддало заряд кн. Андрієви Любомирскому. Загальний стан маєтку коренного заведеня им. Оссолиньских виносить з кінцем 1890 року 173.124 зр. 64 кр. в вартостних паперах, 6037 зр. 50 кр. в капіталах гіпотекованих, 504.592 зр. 58 кр. в фондах бібліотечних а 31.714 ар. 97½ кр. в готівцї і належитостях чинних. Разом 715.879 зр. 69½ кр.
Великодушний поступок жандарма. В ночи на 10 н. ст. грудня повстав огонь в селї Камінцї-Кулиничи коло Магерова в повітї равскім. Огонь був підложений. Ночуючій у війта жандарм Вайнравб прибігши до огню, застав хату і будинки в поломіни. Зарядивши ратунок довідав ся, що властитель горючої загороди, Дмитро Станко, находить ся в стайни окружений поломінею. Не надумуючись закинув собі плащ на голову і по хвили винїс чоловіка, вітця родини, вже безпамятного і сильно попареного. Станко єсть в небезпечности житя а жандарм легко попарений. Підпальника викрито і віддано судови.
Довговічність. Дня 19 н. ст. грудня померла у львівскім шпитали головнім незамужна зарібниця, Анна Постемпска, за-для старости в віцї 103 лїт. До послїдного часу зарабляла она на своє удержанє.
Ювілеї пануючих. Рік 1892 буде богатий в обходи ювілейні коронованих голов. Насамперед треба зазначити, що дня 8 н. ст. червня 1892 минає 25 лїт від часу, коли австрійскій цїсар і цїсарева коронували ся в Будї яко король і королева угорска. Дня мая буде обходити король Христіян IX і королева Людвика даньска своє золоте весїлє. Король Юрій I грецкій і жена єго королева Ольга будуть обходити срібне весїлє дня 27 н. ст. жовтня 1892 року. Крім того обходити будуть подібні торжества родинні вел. кн. Кароль Александер саско-ваймарскій і князь Ернест II саско-кобургскій.
