Американський пророк

 

Президентом США несподівано стала людина, що ніколи не обіймала жодних виборних посад — навіть міського рівня. Насамперед він призначив в уряд великих бізнесменів і почав всяко заохочувати національне підприємництво, здійснивши масштабну податкову реформу. Не приховував він також і свого скепсису щодо професійних політиків. У міжнародній сфері зайняв вкрай жорстку позицію щодо Тегерана, посварився з Пекіном і зачав провадити політику «двох Китаїв». Зате домовився про взаємодію з Росією, зробивши ставку на співпрацю зі своїм старим знайомим, ветераном КҐБ.

 

Вся ця історія — не опис минулих і можливих дій Дональда Трампа. Це епізоди з роману нині небіжчика Тома Кленсі Executive orders. Цей роман — один із серії про Джона Райана, улюбленого героя Кленсі — був опублікований 20 років тому і в 2001 році вже зробив сенсацію, хоча й з іншої оказії. На самому його початку начинений вибухівкою літак врізається в Капітолій і знищує майже всю політичну еліту країни. Після трагедії 11 вересня книжку сприйняли яко похмуре пророцтво.

 

Кленсі був консерватором, але не неоконом, а прихильником традиційнішої версії консерватизму. Як і багато трампівців, він був прихильником Рональда Рейґана, змагався проти масштабних тривалих воєн, воліючи замість них спецоперації, які поєднують прямі й непрямі дії, силовий і політичний тиск на суперника. Можна пригадати, що за Рейґана США безпосередньо воювали тільки на Ґренаді, де успіх був ґарантований на 100 відсотків. В Афганістані та Нікараґуа про пряме залучення американської армії в бойові дії навіть не йшлося.

 

У тому ж таки Executive orders Америка висилає поміч воюючим з іранцями саудівцям, надавши, м'яко кажучи, обмежений континґент — два бронетанкові полки, бриґаду нацґвардії та авіапідрозділ. Плюс ракетним ударом знищує в Тегерані свого головного ворога. Це, звичайно, не чистий ізоляціонізм, а прагнення домагатися своїх цілей без втягнення у кровопролитні конфлікти, аналогічні до іракського. Не дивно, що Кленсі був противником війни в Іраку (а Трамп під час виборчої кампанії різко її розкритикував).

 

Багато обсерваторів зазначають, що Трамп буквально «колекціонує» воєначальників — серед його майбутніх співробітників можна назвати генералів Джеймса Меттіса, Джона Келлі, Майка Флінна; та ще й МВС — фактично аналог міністерства природних ресурсів — очолить ветеран іракської війни, командор і конґресмен Райан Зінке. Склалося враження, що президент-елект готується до великої війни. Насправді це не так. Серед висуванців Трампа поки що нема загальновійськових командирів та адміралів — два генерали зробили кар'єру в морській піхоті, а Флінн — військовий розвідник. Це тактики, здатні вирішувати локальні завдання з максимальною економією сил і засобів. Щоправда, не ясно, як генерал Келлі в ролі міністра внутрішньої безпеки провадитиме операції проти мексиканських нелеґалів, а військовий досвід Зінке навряд чи поможе у спілкуванні з екологами.

 

Кленсі докладно описує, як прийшлі з бізнесу висуванці жахаються наявних у вашинґтонської бюрократії порядків і зачинають розгрібати авгієві стайні. «Купи собі швабру. Мені треба, щоб ти вичистив свій департамент, модернізував його і керував ним так, ніби збираєшся в результаті отримувати від нього прибуток. Як ти це зробиш — твоя проблема», — каже президент Райан одному зі своїх міністрів. Президент-елект Трамп, як виглядає, керується тими самими принципами — поширюючи їх не тільки на мінфін і мінторг, але також на держдеп, який очолить Рекс Тіллерсон з Exxon, відомий яко діловий партнер Іґоря Сєчіна. Втім, аналізуючи американську ситуацію, не варто виходити з біполярної схеми часів холодної війни, за якою СРСР завжди був у фокусі уваги американської дипломатії. Нині найперше завдання Тіллерсона — забезпечити економічні інтереси США у світі, що означає насамперед жорстку конкуренцію з Китаєм. А Росії доведеться складніше, аніж раніше, маневрувати між Вашинґтоном а Пекіном.

 

На відміну від Райана Трамп не може повністю іґнорувати політиків — реальний Конґрес все ж не зазнав руйнівної атаки смертника. Але показово, що з-посеред політиків він намагається обирати тих, які мають життєвий досвід поза межами суто політичної діяльності. Про командоса Зінке вже раніше згадувалося. Коли Бен Карсон відмовився від посади міністра охорони здоров'я (одна справа — критикувати Оbamacare і зовсім інша — запропонувати реалістичну альтернативу), цю посаду було запропоновано конґресменові Тому Прайсу, консервативному лікарю з Джорджії, що дві декади керував ортопедичної клінікою. А Карсон візьметься за будівництво житла — не аж так конфліктну справу. Майбутній керівник адміністративно-бюджетного управління, не менш консервативний конґресмен Майк Малвані, колись був ресторатором у Південній Кароліні: мрія американського консерватора — щоб практики з глибинки «посунули» вашинґтонську бюрократію. Утім ця мрія має і зворотний як дефіцит управлінського досвіду і високий рівень ідеологізованості.

 

Звичайно, у вигаданого Райана і реального Трампа є і відмінності. Райан в Кленсі — ідеальний сім'янин і супермен-інтелектуал. Сімейне життя Трампа мало нагадує зразок консерватизму, але про вибір не йдеться — президент-елект сам нав'язав себе партії. Райан повністю довіряв ЦРУ, плоть від плоті якого він був до свого президентства. Трамп підкреслено скептично ставиться до цього відомства, вважаючи, що воно причетне до того, що США спочатку підтримали в Іраку шиїтів проти сунітів, а потім в Сирії — навпаки, повністю заплутавши ситуацію. Тож він «насилає» на ЦРУ ще одного консервативного конґресмена, Майка Помпео, який раніше в розвідці не працював, але контролював її в палаті представників.

 

До речі, в одній з останніх книжок Кленсі, Command Authority, що вийшла 2013 року [Кленсі помер 1.10.2013], йдеться про війну між Росією і Україною, яку, зрозуміло, припиняє президент Райан, при тім намагаючись не втручатися в конфлікт прямо. Як наслідок, Росія відступає, але зберігає за собою Крим. Ще одне пророцтво?

 

Автор — перший віце-президент Центру політичних технологій

 

 

 


Алексей Макаркин
Политика и литература: Американский пророк
​Ведомости, 26.12.2016

26.12.2016