Похорон цїсаря Франца Йосифа І.

ВІДЕНЬ (Ткб). Зложенє тїла цїсаря Франца Йосифа І. в гробници Його предків відбуло ся в четвер, 30. падолиста, зі справжною монаршою почестю і всею пишнотою приписаною двірським церемонїялом для такого жалїбного обходу, при небаченій нїколи перед тим участи всїх верств населеня і всїх народів.

 

В столици від раннього ранку панував незвичайно оживлений рух. З усїх дїльниць і довколичних місцевостий напливав товпами нарід до середини міста. Скрізь видно жалібні кокарди. Здовж цїлої дороги, якою мав іти похоронний похід, горіли прибрані на чорно лїхтарнї. Склепи в передмістю були замкненї. Війско заняло визначені місця для твореня шпалєру, а полїція берегла порядку. В передполудневих годинах почало небо випогоджувати ся і коли зближав ся час похорону, над містом світило ясне сонце.

 

В Бурґу.

 

В замковій каплици покропив тїло о. д-р Зайдль в численній асистенції духовенства, після чого камердинер і прибічні льокаї взяли домовину й понесли до каравану, який стояв на подвірю Швайцарів. Перед домовиною ішов двірський і замковий парох в асистенції двірських і церковних капелянів.

 

На караванї домовину ще раз покроплено, серед голосу всїх церковних дзвонів рушив жалїбний похід, уставлений по приписам двірського церемонїялу.

 

Коли караван через браму Швейцарів дійшов до внутрішної замкової площі, яка була наповнена публикою, замкова сторожа віддала почесть Найвисшому Вождови. Останний раз хоругов, прибрана на чорно, похилила ся перед Монархом.

 

Похоронний похід.

 

Між спіжевими памятниками кн. Евгена і архикн. Карла, яких память нїколи не була така жива, як у сї воєннї днї, перед лицем памятника великої Цїсаревої Марії Тереси, матери Габсбурсько-Льотаринського роду, ішов похід до Rіngstrasse. Ясно бухає поломінь з жалібних обелїсків при зовнїшній замковій брамі, прибраній на чорно. За війсковим шпалєром товплять ся здовж сеї похоронної дороги стотисячні маси. Важкі чорні хоругви повівають, на вершках палат на Ringstrasse і Franz Josefs Kai. Поломінь бухає з канделябрів перед двірською оперою. Всї вікна здовж цїлої дороги набиті людьми.

 

Поміж памятниками Ґете й Шіллєра, попри двірську оперу посуваєть ся похід на Ореrnring, на площу Шварценберґа, попри міський парк, промисловий музей, новий будинок мінїстерства війни, перед яким стоїть памятник Радецького, через площу Асперн на Franz Josefs-Kai, — і скрізь минає Цїсар в останній своїй туземній дорозї памятки свого правлїня, свідків розцвіту своєї столицї.

 

В храмі св. Стефана.

 

Тимчасом члени цїсарської родини, споріднених і заприязнених монарших родів, спеціяльні посли, дипльоматичне тїло і т. д. зібрали ся перед храмом і в храмі св. Стефана.

 

Саме перед 3. годиною цїсар Карло й цїсарева Зита прибули з двірським окруженєм перед головну браму храму. Від брами до пресвитерії йшов війсковий шпалїр.

 

Кардинал князь архиепископ д-р Піффль з асистуючими епископами і пралатами, катедральною капітулою і духовенством удали ся перед браму храму на зустріч тїлу Цїсаря. Домовину знято з каравану, занесено до пресвитерії і уставлено на катафальку.

 

Кардинал Піффль приступав до домовини і довершив покропленя. В год. 3.20 похоронний обряд був скінчений. Домовину знов занесено на караван.

 

В криптї оо. Капуцинів.

 

Від храму св. Стефана похоронний похід рушив до церкви оо. Капуцинів. За домовиною йшов цїсар Кароль, цїсарева Зита і наступник престола архикн. Франц Йосиф Отто, за ними королї баварський, саксонський і болгарський, наступники заграничних престолів, між ними нїмецький, турецький і болгарський, австрійські архикнязї і архикнягинї, заграничні князї і княгинї і т. д.

 

Домовину, яку зустріло духовенство, внесено до церкви оо. Капуцинів і зложено на катафальку. Достойні учасники останньої части походу заняли приготовані для них місця. Ще раз довершено покpоплення тїла, після чого домовину знесено до гробницї.

 

За домовиною йшли до гробницї цїсар Карло, перший великий гофмейстер і два коморні. Тут поставлено домовину в передсїню, а опісля має вона на бажанє помершого Монарха бути на все уміщена між домовинами Цїсаревої Єлисавети і наступника престола Рудольфа. По скїнченю покропленя і молитв перший великий гофмайстер видав ключі домовини ґвардіянови оо. Капуцинів поручив їх його опіцї, після чого Цїсар з окруженєм вернули до церкви.

 

Вечір сходив на цїсарську столицю, коли скінчили ся жалібні торжества.

 

[Дїло]

02.12.1916