Заборону комуністичної ідеології в Україні підтримує майже половина населення – 48%; при тім за заборону націоналістичних поглядів виступає 35%.
Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного групою "Рейтинг".
Зокрема, заборону комуністичної ідеології повністю підтримує 26% респондентів, а 22% – скоріше підтримує. Проти заборони виступає 36% опитаних, зокрема 19% однозначно не підтримує такого кроку.
За два останніх роки частка симпатиків і противників "серпа й молота" не змінилася.
Заборону комуністичної ідеології підтримує понад три чверті мешканців Заходу (78%), рівно половина жителів Центру, третина мешканців Півдня і лише 18% на Сході. Що молодші респонденти та вищий рівень освіти, то сильніше вони підтримують заборону комуністичних поглядів. Селяни різкіше налаштовані до "червоних", аніж мешканці міст.
Заборону комуністичної ідеології найбільше підтримують прихильники партій "Свобода" (83%) та "Національний рух Яроша" (понад 72%), а також електорат "Самопомочі", БПП і "Громадянської позиції" (по 70%). Натомість найбільше противників цієї ідеї серед виборців партії "За життя" Вадима Рабиновича і Євгена Мураєва та "Опозиційного блоку" (по 70%).
Понад третина респондентів – 35% – підтримують заборону в Україні націоналістичної ідеології (12% – однозначно підтримують); 40% – проти (20% – однозначно проти). За два останніх роки число антиподів націоналістичної ідеології зменшилось із 40% до 35%.
Заборону націоналістичних поглядів найактивніше підтримують на Півдні (41%) та Сході (40%), а також третина мешканців Центру.
41% опитаних підтримують ініціативу демонтажу всіх пам’ятників Леніну в Україні, водночас майже половина респондентів (48%) – проти. На Заході "ленінопад" схвалює 72%, у Центрі – 41%, на Півдні – 26%, на Сході – 18%. Що молодші респонденти і що вищий рівень освіти, то більше вони підтримують ініціативу демонтажу пам’ятників Леніну.
Ставлення до перейменування радянських назв мiст i вулиць в Українi неоднозначне: 57% не підтримують ініціативу, 35% – схвалюють. Водночас, якщо допустити, що перейменування може відбуватися вибірково, то ставлення до ініціативи значно пом’якшується, і тоді кількість прихильників вже переважає (49% проти 44%). Так, 34% вважають, що перейменовувати слід лише ті назви, які носять імена радянських політичних діячів, котрі вчинили злочини проти українського народу і це є документально доведеним, 15% – всі назви, які названі на честь радянських політичних діячів. Водночас, 44% не підтримують ідеї перейменування взагалі.
72% опитаних українців позитивно ставляться до Михайла Грушевського. Половина добре відгукується про Івана Мазепу (52%) та Петра І (50%). 35% добре оцінюють Степана Бандеру (46% – негативно). 26% мають хорошу опінію щодо Симона Петлюри. Найгіршим є ставлення до Сталіна та Леніна – лише 22 і 25% респондентів. Саме ці два московських діяча утримують найвищі показники негативу – дві третини негативно ставляться до Сталіна і майже 60% – до Леніна.
Динаміка свідчить про те, що кількість прихильників Сталіна за останні роки практично не змінилася (20-24%). Позитивне ставлення до Бандери значно зросло у порівнянні з показниками 2012 року (35% цього року проти 22% у 2012), і трохи збільшилось у порівнянні з 2014 роком (31%).
На Заході спостерігається позитивне ставлення до постатей-українців – Грушевський, Мазепа, Бандера та Петлюра, натомість на Сході видно позитивне ставлення до історичних постатей-росіян – Петро І, Ленін та Сталін.
Що вищий рівень освіти респондентів, то більше вони підтримують Грушевського, Мазепу, Петлюру. Нестача освіти прямо пропорційна позитивним оцінкам на користь Леніна та Сталіна.
Опитування проводилося 4-11 листопада. Число респондентів – 2000 осіб. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.