Кремль готував у Чорногорії «русскую вєсну»? Принаймні до такого висновку підштовхує останній дипломатичний інцидент між Белградом та Москвою, який ледь не переріс у серйозний скандал. З Сербії було депортовано кількох російських громадян за участь у підготовці терактів на території Чорногорії.
27 жовтня Сербська газета Danas повідомила про депортацію «групи росіян», яка нібито причетна до спроби вчинити антиурядову акцію в Чорногорії під час виборів в цій країні. Міністерство закордонних справ Росії, звісно, назвало цю інформацію «вигадкою». Щоправда російське зовнішньополітичне відомство не уточнило, що саме воно вважає вигаданим. Бо незабаром інформація про депортацію з’явилася і в контрольованій Кремлем російській пресі. Тому припустимо, що російське МЗС обурила лише прив’язка депортованих до запланованих терактів. Спробуймо з’ясувати, як кажуть ті ж росіяни: а чи був хлопчик?
Повернемося на два тижні назад. 16 жовтня в Чорногорії пройшли парламентські вибори. Перемогу на них здобули проєвропейські сили. Росії, як вона не старалася, не вдалося забезпечити перемогу проросійським силам. Хоча упродовж виборчої кампанії регулярно проходили мітинги й демонстрації політичних сил, котрі виступали проти ЄУ та НАТО. На акціях часто доходило до досить жорстких сутичок демонстрантів з правоохоронцями.
І от оголошено результати виборів. Прем'єр-міністр Чорногорії і лідер правлячої Демократичної партії соціалістів Міло Джуканович вже знає, що залишиться на своїй посаді й далі поведе країну євроатлантичним шляхом. Зокрема він тут же пообіцяв завершити переговорний процес про вступ до Європейської Унії, а також заявив, що його країна вже от-от приєднається до НАТО. «За якихось кілька місяців ми ратифікуємо протокол про вступ Чорногорії до НАТО і ухвалимо рішення про членство Чорногорії в НАТО», – пообіцяв він.
Нагадаємо, що 19 травня цього року міністри закордонних справ країн-членів НАТО підписали протокол про вступ Чорногорії до Альянсу. Таким чином, країна отримала статус спостерігача на засіданнях НАТО. Повноправним членом організації Чорногорія стане після того, як протокол схвалять парламенти всіх держав-учасників організації. Джуканович припустив, що це відбудеться у першій половині 2017 року.
Зразу ж після підписання протоколу в країні пройшли акції протесту. Група опозиційних чорногорських партій явно проросійської спрямованості виступала рішуче проти приєднання Чорногорії до Альянсу. Протестувальники вимагали вирішувати це питання через загальнонаціональний референдум, а не в парламенті.
Як вже зазначалося, особливої гострот ці протести набули напередодні виборів. Зразу ж по виборах Міло Джуканович заявив про те, що готувалася антиурядова змова. За його словами, під час парламентських виборів 16 жовтня голосування намагалися зірвати змовники, пов'язані з іноземними спецслужбами. Цими змовниками були громадяни Росії та Сербії.
Можна було б назвати цю заяву Джукановича «суто політичною», якби її істинність не підтвердили у Белграді. У понеділок, 24 жовтня, увечері сербський прем'єр-міністр Олександр Вучич оприлюднив деталі плану захоплення держустанов Чорногорії після парламентських виборів 16 жовтня. Ця заява пролунала зразу ж по закінченню засідання Бюро з координації служб безпеки Сербії. У його заяві не пролунало слова «Росія», був лише натяк на те, що операція проводилася «за сприяння іноземного чинника». Пан Вучич підтвердив також інформацію спеціального державного прокурора Чорногорії Мілівоє Катніча про арешт групи громадян Сербії, які готували захоплення Скупщини Чорногорії і стрілянину по учасниках мітингу опозиції. Прем'єр також оголосив, що сербські правоохоронні органи виявили «ще кілька небезпечних груп», залучених в реалізацію цього плану, за якими стоять «дуже серйозні люди».
Тепер варто детальніше згадати, що саме розповів напередодні чорногорський спецпрокурор. За словами Мілівоє Катніча, існував план захоплення низки державних об’єктів у Подгориці. Реалізацію цього плану мали б забезпечити п'ять озброєних груп загальною чисельністю 60 осіб. Передбачалося, що в неділю 16 жовтня о 23:00 ці люди, переодягнені у однострої чорногорської поліції, захоплять будівлю республіканського парламенту, перед яким радикальна опозиція планувала провести мітинг проти «фальсифікованих виборів». Група захоплення мала відкрити стрілянину по мітингарях, аби спровокувати хаос і штурм парламенту натовпом. Після взяття під контроль парламенту опозицією планувалося заарештувати низку керівників республіки. Іншій групі належало блокувати чорногорський спецназ, не дозволивши його головним силам покинути свою базу в одному з районів столиці країни.
План зірвався, бо чорногорським правоохоронним органам вдалося заарештувати учасників однієї з цих груп – 20-х громадян Сербії – ще в ніч напередодні виборів. Групу очолював колишній командир сербської жандармерії Братислав Дікіч. Сербський уряд ще кілька років тому відправив його до демісії після звинувачень у намаганні створити на базі цієї структури «злочинну групу з організації рекету і вбивств». Нині Дікіч очолює ультраправий рух Сербії «Патріотичний фронт».
Катніч тоді заявив, що існував і єдиний координатор всієї акції, проте в деталі вдаватися не став. За його словами, важливу роль в провалі плану захоплення зіграв і заклик до населення не проводити маніфестацій після виборів, з яким звернулися міністр внутрішніх справ Чорногорії Горан Данилович і митрополит Амфілохій.
З того моменту до роботи з нейтралізації названих групи диверсантів долучилися сербські правоохоронці. Можна припустити, що багатьох з тих зловмисників, котрі вислизнули з рук чорногорської поліції, було спіймано у Сербії. Принаймні це випливає зі заяв сербських правоохоронців, котрі з’ясували, що злочинні групи підтримували зв'язок за допомогою трьох спеціальних криптотелефонів з високим ступенем захисту, функціями зміни номера телефону і місця геолокації, екстреного видалення вмісту пам'яті тощо. Вони також мали в своєму розпорядженні великі суми готівки, високоякісні супутникові знимки низки державних об’єктів в Подгориці, маршрути пересування чорногорського прем'єра, а виявлені в них однострої, в які вони повинні були переодягнутися під час захоплення парламенту, схожі на ті, що використовують чорногорські спецпризначнці.
Знайомий почерк чи не так? Схожа ситуація була й на Майдані, перебрані «беркути» та інші спецпризначенці, розстріли майданівців, захоплення райвідділків міліції та інших державних структур під виглядом «народного гніву» тощо. Також пригадуються блокування українських військових частин у Криму й на Донбасі. До речі, існує інформація, що декотрі з сербських учасників цих диверсійних груп побували на Донбасі й воювали там проти української армії.
Сербська влада хоч нічого й не сказала про росіян, але місцеві журналісти легко з’ясували, що провідними акторами тих груп були саме громадяни РФ. Зрозуміло, що ті російські гастролери мали найповнішу державну підтримку зі своєї батьківщини. Звідти в них і таке досконале технічне обладнання, добре розроблені плани, організація. Принаймні сербські очільники не стали цього заперечувати.
Отже можна припустити, що група російських диверсантів, користуючись прихильним ставленням Белграда до Москви, створила собі в Сербії базу для терористичних актів на території сусідньої Чорногорії. Для цього росіяни ще й вербували місцевих мешканців на кшталт вже згаданого Братислава Дікіча.
Навряд чи сербська влада відчула себе щасливою, коли викрилася ця диверсійна діяльність «російських братушків». Назрівав дипломатичний скандал, залагоджувати який до Белграда оперативно вирушив секретар Ради Безпеки Росії Микола Патрушев. Чи вдалося йому залагодити інцидент? Відомо, що Патрушев у п'ятницю, 28 жовтня, провів зустрічі з прем'єром Вучичем, президентом країни Томіславом Ніколичем, міністром внутрішніх справ Небойшем Стефановичем та іншими високопоставленими особами країни. Врешті-решт, сербська сторона не висунула якоїсь обуреної ноти. Але очевидно, осад залишився. Можна навіть припустити, що після цієї «російсько-чорногорської весни-осені» взаємини між Белградом і Москвою вже ніколи не стануть такими безхмарними, як раніше.
30.10.2016