В.Щурат до І.Франка

 

[листівка від 4 вересня 1894]

 

[...] приготовляю на пару фейлетонів потрохи може полемічну роботу п. з. “Нова українська і малоруська літературна мова” – полеміка, викликана колись Чайченком, тільки обернена другим кінцем. Д. Белей обіцявся радо її надрукувати»

 

[Відділ рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Ф. 3. – № 1635, с. 461]. 

 

 

І.Франко до В.Щурата

 

Львів, 13 вересня 1894 р

 

Дорогий друже!

 

Даруйте, що так запізнився з відписом на Вашу кореспондентку. Рівночасно з сим листом Ви, чень, дістанете V кн. «Ж. і сл.», котра дещо трохи запізнилася. Ваш «Роланд», як бачите, прийшов у останній хвилі та й то прийшло його замало, так що я мусив дати половину, статті Г. Парі, щоби в сім н[оме]рі не прийшлося завантажувати надто багато. І так я боюсь, що тяжко буде без диспропорції змістити в одній книжці 90 тирад. Ну, та вже дарма!

 

Жаль, що Ви не підоспіли з Рішпеном до сеї книжки (VI); я дав на початок збірочку перекладів під титулом «Із чужих квітників». Сюди пішли 4 п’єси із Віктора Гюго (мій переклад), 10 із Рамшева (переклад Павла Граба), 1 із Теннісона (мій) і 2 із Ленау (У. Кравченко).

 

Як побачите із окладки V кн., ми рішилися видавати «Ж. і сл.» далі. З пренумерантами досі стоїть слабо, не знаю, чи є 250, хоч помалу капають і нові. Та все-таки треба би ще зо 100, щоб покрити кошти, значить, дефіцит буде з на 500 г. А з акційним проектом я й не знаю, до кого обернутися. Кому схочеться давати гроші на дефіцит?

 

Дуже мене тішить, що Ви також узялися до розбору питання про нашу літературну мову. Се справа дуже важна і досі замало дискутована. Чайченко з легкої руки диле-танта порушив більше питань, ніж на них можна відповісти kurz und bündig¹. Дилетанти першим ділом зупиняються на словах і формах; треба піти далі, розібрати справу наголосу, складні, та не поминаючи тут наших книжок шкільних, особливо граматики Стоцького. Ну, та я думаю, що тут з мого боку не потрібні Вам ніякі вказівки.

 

На Вашого «Чернеця» я написав маленьку рецензійну, та вона не вмістилася в V кн. і лишилася до VI.

 

Здоровлю Вас щиро.

 

Ваш Ів. Франко.

 

Львів, 13/9 94

 

_____________________________

¹ Стисло і виразно (нім.).— Ред,

 

[І.Франко, Зібрання творів у 50-ти томах, т. 49, с.513—514]

 

 

04.09.1894