З 15 серпня у Львівській ратуші почнуть приймати мешканців, які мають ідеї щодо того, як покращити своє місто. Найкращі з тих ідей профінансують із Громадського бюджету, який вперше буде сформований у Львові наступного року. Загалом на реалізацію ідей львів'ян у бюджеті-2017 виділять рекордну для України у цій сфері суму — щонайменше 16 млн грн, тобто 1% від міського бюджету розвитку.
Тож наступного року Львів долучиться до низки українських міст, де вже діє механізм бюджету спільної участі — коли певну суму виділяють на проекти, що їх пропонують самі мешканці. Такий крок, кажуть чиновники та громадські активісти, допоможе вирішити локальні проблеми, які хвилюють містян і підвищить їхню відповідальність.
«Часто мешканці краще знають, що треба зробити, щоб їхній мікрорайон був комфортніший. Ми почали працювати над запровадженням громадського бюджету ще з 2015 року. Нам дуже сподобалось, як це працює у Польщі. Тепер врешті пробуємо зробити у Львові», — прокоментував «Z» начальник відділу громадського партнерства Львівської міської ради Орест Файфурка.
Як це працюватиме?
Відповідно до Положення про громадський бюджет, яке ухвалила Львівська міська рада, наступного року місто профінансує проекти львів'ян, що стосуватимуться до міської інфраструктури. Як пояснює Орест Файфурка, йдеться, наприклад, про проекти на кшталт ремонту внутрішнього дворика, розмітки пішохідного переходу, встановлення світлофорів чи облаштування місцевого скверу.
Усі проекти будуть поділені на два типи: малі та великі.
Малі проекти — це проекти вуличного, квартального, районного значення, загальна вартість реалізації яких становитиме від 20 до 200 тис грн. На такі проекти виділяється 60% загального обсягу громадського бюджету, які рівномірно розподіляються між районами міста (10% загального обсягу громадського бюджету на кожен район).
Великі проекти — це проекти міжрайонного, загальноміського значення, загальна вартість реалізації яких становить від 200 тис грн до 3 млн грн. На такі проекти виділяється 40% загального обсягу громадського бюджету.
«Наступний рік буде першим, коли у місті працюватиме бюджет участі. У цей механізм закладаємо певні обмеження. По-перше, будемо фінансувати тільки інфраструктурні проекти. По-друге, реалізація проекту повинна бути можлива протягом одного року. По-третє, результати проекту мають бути загальнодоступними. Тобто якщо беремо, до прикладу, якусь школу, то ремонт шкільного подвір'я профінансувати ми зможемо, а от ремонт конкретного класу — ні», — пояснив Орест Файфурка.
Подавати свої проекти львів'яни зможуть вже з 15 серпня. Зробити це можна буде або на сайті gb.city-adm.lviv.ua, заповнивши електронну форму, або через Центри надання адміністративних послуг Львівської міської ради, виклавши ідею на папері. До проекту треба додати список осіб, які підтримують реалізацію цього проекту. Якщо йдеться про малий проект, необхідно подати список з 25 таких осіб з їхніми підписами, а для великого проекту — вдвічі більше.
Формальні вимоги до авторів проекту такі: це може бути особа, яка досягла 16-річного віку, є громадянином України, громадянином іншої країни або ж є особою без громадянства, яка створила ідею щодо поліпшення міста Львова. Автор проекту має мешкати у Львові, працювати (підтверджується довідкою з місця праці), навчатися (підтверджується студентським квитком), володіти нерухомістю (підтверджується витягом з відповідного реєстру прав власності) або ж тут народитись (підтверджується паспортом або свідоцтвом про народження).
При тому, як пояснюють у раді, мешканцям міста не треба самим детально рахувати кошториси свого проекту, це робитимуть профільні управління та районні адміністрації. У міській раді також уточнюють — грошей «на руки» видавати не будуть. Фінансування усіх робіт здійснюватимуть чиновники.
Обиратимуть переможців на конкурсі публічним голосуванням. Воно триватиме протягом 15 днів, від 1 до 15 листопада року. Голосувати можуть ті, хто народився, живе, працює, вчиться у Львові, або має тут нерухомість. Голосування з ідентифікацією особи відбуватиметься у Центрах надання адміністративних послуг Львова та через систему Bank ID за допомогою е-сервісу «Громадський бюджет Львова».
Бюджет за участю громади: сильні і слабкі сторони
«Подача проектів на фінансування в рамках громадського бюджету допоможе львів'янам зрозуміти, як взагалі формується бюджет, — переконана депутатка ЛМР, учасниця робочої групи із запровадження Громадського бюджету у Львові Юлія Гвоздович. — Бюджет міста — це не гроші чиновників чи депутатів, це гроші платників податків. Вважаю, що це хороший крок до розуміння, куди йдуть гроші, і можливість впливати на бюджетні витрати. Друга перевага — люди зможуть краще контролювати використання грошей. Наприклад, якщо якусь вулицю ремонтуватимуть, бо це запропонували львів'яни, то вони точно контролюватимуть і якість ремонту».
Подібні практики громадських бюджетів є у багатьох містах світу і України. Зокрема, в Україні такий механізм вже працює у Вінниці, Івано-Франківську, Черкасах, Чернігові, Сумах, Кривому Розі, Ірпіні, Житомирі. У містах Європи, де ця практика існує давно, на бюджет спільної участі можуть виділяти до 5% бюджету розвитку.
Зі слів в. о. начальника управління «Секретаріат ради» ЛМР Юрія Лукашевського, найбільша сподівана користь від громадського бюджету — діалог між владою і громадою, який би мав постати в межах проекту. «А ще це діалог між самими мешканцями, — додає Юрій Лукашевський. — Для мене найбільшим успіхом буде, коли сусіди почнуть між собою спілкуватись про свою вулицю чи свій мікрорайон. З цього народиться інше ставлення до тих речей. Часто публічну територію ми сприймаємо лише як проміжну ланку між роботою і домом. Треба це змінювати, щоб люди її сприймали як свою територію».
Головні сподівання чиновники покладають на активних львів'ян та на громадські організації, бо вже сформовані середовища, очевидно, легше зґенерують ідею і зможуть її описати у проекті. Нині у Львові у тренді облаштування громадських просторів, екологічні проекти та облаштування просторів для неповносправних, зазначає Юлія Гвоздович. Тож, за прогнозами депутатки, саме такі проекти й домінуватимуть за кількістю заявок.
Однак вже сьогодні причетні до процесу говорять не лише про позитиви, а й про ризики, з якими зіштовхнеться новий механізм розподілу бюджету. І головний ризик — впровадження новинки у дуже стислі терміни. Адже Положення ухвалили щойно 30 червня, а вже з 15 серпня і лише протягом місяця прийматимуть проекти львів'ян. «Люди можуть бути непоінформовані і, відповідно, не повірять у механізм участі. Тому зараз важлива максимальна промоція проекту», — наголошує Юлія Гвоздович.
Експерт Громадянської мережі ОПОРА Тарас Радь робить також акцент на прозорості ухвалення рішень, якої у Громадському бюджеті участі Львова, з його слів, бракує. Річ у тім, що у Львові не передбачено спеціального органу адміністрування громадського бюджету. В інших містах він зазвичай називається Координаційна рада, в яку пропорційно входять представники виконавчих органів, депутатського корпусу і громадського середовища. У Львові натомість поточне адміністрування покладено на відділ Громадського партнерства ЛМР, який, на переконання експерта, не має для цього достатнього кадрового потенціалу. Крім того, за таких умов немає можливості прямого громадського контролю, яка звично є на усіх етапах реалізації громадського бюджету. Верифікацію (перевірку на відповідність до законодавства та технічних вимог) здійснюватиме відповідне профільне відомство, до якого зараховують предмет запропонованого проекту. Після того відповідна профільна депутатська комісія залишає за собою право ухвалення остаточного рішення про допуск проекту до голосування, виконуючи в такий спосіб фактично механізм громадського контролю.
«Водночас найслабшим учасником процесу найближчі кілька років буде громада, — прогнозує Тарас Радь. — Львів запроваджує громадський бюджет не тому, що дозрів до цього механізму, а тому, що це модно зараз. Думаю, не всі розуміють, як це треба реалізовувати і навіщо це потрібно. На жаль, громада ще відстає від логіки, якою керується влада, впроваджуючи цей механізм».
Про подібний досвід говорить і голова ради ГО «Українська Галицька Асамблея» Іван Спринь. Ця організація ще два роки тому почала реалізовувати проект «Сильна громада», що передбачав фінансування проектів мікрогромад на суму 10–15 тис грн.
«Ми зрозуміли, що для громади це досить нова річ. Не всі могли нормально висловитись, що вони хочуть зробити, пояснити, навіщо їм ці гроші. Але такі речі насправді дуже потрібні, бо люди самі можуть визначити, що для них є проблемою, і працювати над її вирішенням. Як показує наш досвід, найчастіше хочуть облаштовувати дитячі майданчики, зробити благоустрій, створити громадський простір», — розповідає Іван Спринь.
На майбутнє, кажуть експерти, хотілося б, щоб з Громадського бюджету фінансували і проекти з довгою перспективою. Йдеться про навчальні програми, створення креативних просторів тощо — проекти, що не даватимуть ефекту протягом одного бюджетного року, але будуть мати результати на перспективу.