◦ ◦ ◦ ◦

Большевики плюндрували і грабували церкви.
ВИЛЬНО, 4. VII. — Два католицькі священики оповідали про те, як большевики профанували церкви на Литві і в Естонії. Згідно з їх інформаціями большевики пограбували дуже багато вартісних предметів релігійного культу з церков у Вильні і Ковні та перевезли їх до музеїв безбожників у Москві та в інших совітських містах. Коли рік тому большевики прийшли до Ковна, вже на третій день пяні совітські вояки знищили памятники і хрести на цвинтарях. Населення, що жалувалося з того приводу, поарештували під закидом наклепів на совітських вояків. У поодиноких громадах вели списи осіб, що потайки ходили до церков і сповідалися та приймали тайни. У найближчому часі проголосять листу тих духовних і вірних, яких большевики повивозили з їхніх місць осідку. Є такі думки, щоби цю листу подати до загального відома при помочі ватиканської радіовисильні. Крім того ватиканське бюро для втікачів має почати заходи, щоби віднайти місце перебування вивезених осіб.
На Литві пропало 583 католицьких священиків.
БЕРЛІН, 5. 7. — Згідно з даними, що надійшли до німецьких католицьких епископів від литовського й естонського духовенстаа, число католицьких духовних, що підчас большевицького панування пропали в тих краях, підвищилося з 350 на 533. Більшість тих священиків вивезли в глибину СССР, зараз таки після того, як большевики зайняли балтійські країни. Всіх їх вважали політично "непевними". Покищо за ними пошукують, але всі ті заходи обмежуються тільки до тих просторів, що їх зайняли німці. На думку литовського духовенства, ще пролинуть місяці, поки буде можна зладити повну листу священиків, що загинули. Крім того большевики ще розстріляли 17-ох католицьких духовних під закидом "протиреволюційної діяльности".
Большевицькі звірства.
БЕРЛІН, 5. 7. — Жахлива доля зустрінула в Шавлях на Литві великий транспорт цивільних осіб, що складався із 700 мужчин і жінок. Після того як заломилася перша большевицька оборонна лінія, большевики поарештували всіх тих мужчин і жінок та позамикали їх у критих залізничих вантажних вагонах. Вікна тих вагонів позабивали цвяхами. Три дні цей поїзд стояв на залізничому двірці в Шавлях, але большевики не дали заарештуваним ні їсти, ні пити. Коли німецькі війська ввійшли до Шавлів, вони ствердили, що багато вязнів вже вмерло. Німецькі відділи негайно подбали за лікарську опіку для тих, що залишилися в живих.
Турецький часопис про зрадницькі наміри Москви.
АНКАРА, 5. 7. — Турецький часопис "Улюс" пише, що Москва вже від довгих часів концентрувала війська на західніх границях, а цілийвоєнно-промисловий апарат був наставлений на продукцію наймодернішої зброї для армії.
Війна з Фінляндією, анексія прибалтійських держав, чи пропозиції Молотова підчас берлінських переговорів і вкінці протинімецькі заходи в Югославії та навіть у Болгарії, усе те було для кожного очевидним доказом, що у большевицькому уряді була одна тільки думка: найкраще підготовитися, в догідну хвилю вдарити на Німеччину, а опісля на цілу Европу.
Совітські громадяни покидають Японію.
ТОКІО, 5. 7. — Совітські громадяни, що проживають в Японії роблять заходи, щоби виїхати з Японії. Із загального числа 101 жінок і дітей, 30 осіб виїде вже сьогодні. З огляду на величезне перевантаження сибірської залізничої лінії, виринула необхідність поділити совітських громадян, що підлягають евакуації, на три групи.
Ірляндія не відступить Анґлії своїх пристаней і летовищ,
заявив ірляндський міністр кр. оборони.
НЮ-ЙОРК, 5. 7. — Ірляндський міністр краєвої оборони помістив у часописі "Американець" статтю, в якій зясовує становище Ірляндії до теперішньої війни.
Він ще раз підкреслив, що Ірляндія рішена безумовно зберегти невтральність. Ірляндію поділено проти волі народу — велика більшість ірляндців нетерпеливо чекає на хвилину, коли бритійські війська покинуть північну Ірляндію. Коли Анґлія домагається ірляндських пристаней, то — на думку ірляндців — вона намагається втягнути Ірляндію в війну, бо ж всі морські сполуки Анґлії все одно проходять лише коло північного ірляндського побережжя, де анґлійці мають доволі пристаней.
Зрештою, без огляду на те, якими мотивами руководяться анґлійці, Ірляндія під ніякою умовиною не відступить ані не винайме своїх пристаней чи летовищ ніякій державі, що веде війну.
Данський уряд домагається закриття американських консулятів
БЕРЛІН, 5. 7. — Данське міністерство закордонних справ оголосило комунікат такого змісту:
З огляду на воєнні випадки виявилася потреба тіснішої співпраці европейських держав, м. ін. щоб противитися важким господарським умовинам, спричиненим застоєм у торговлі. Тому данський уряд мусів зайнятися діяльністю американських консулярних представників на терені Данії.
Тому, що вашинґтонський уряд не дає змоги данським консулятам у Злучених Державах виконувати їхні обовязки, звернувся данський уряд із проханням до американського, щоб відкликав із данської території американських консулярних представників.
71% американців не хоче війни.
Цікавий вислід пресової анкети.
ШТОКГОЛЬМ, 5. 7. — Як подає аґенція "Юнайтед Пресс" із Ню-Йорку, часопис партії ізоляціоністів "Дейлі Нюз" розписав анкету на питання, чи Америка повинна вмішатися у війну. Лише 295 голосів було за війною, 71% — проти.
Чому Вейвел уступив?
Черчіль не хоче відповісти на це питання.
ШТОКГОЛЬМ, 5. 7. — На засіданні палати громад багато послів звернулося до Черчіля з питанням, яка причина недавніх змін на командних становищах у британській армії; Черчіль давав виминаючі відповіді, висловлюючи лиш кілька загальних завваг; накінець зазначив, що не може дати точніших вияснень.
20 років боротьби проти большевизму.
Промова Мусолінія.
РИМ, 5. 7. — Підчас інспекції одної летунської школи Мусоліні виголосив промову, в якій вшанував память маршала Бальбо. При тій нагоді заявив дуче: "Мусимо перемогти, бо ми вже перед 20 роками виписали на наших прапорах гасло боротьби проти большевизму".
Сталін просить допомоги
ШТОКГОЛЬМ, 5. 7. — Дня З липня виголосив Сталін у радіо промову, яка була благанням за допомогою. Цей сатрап, досі мовчазний, скритий за мурами Кремлю, нараз так дуже стривожився, що звернувся до своїх лондонських приятелів і до жидівських капіталістів за рятунком.
"Ми — говорив він — у найбільшій небезпеці, ведемо боротьбу з могутнім ворогом, якому вдалося захопити вже Литву, частину Лотви та інші землі".
Далі згадав про пакт неаґресії з Німеччиною і з цинізмом додав: "Ми зискали на тому пакті півтора року спокою на те, щоби приготовитися до тієї війни. Було це користю для нас, а втратою для Німеччини".
По правді, ціла Европа зрозуміла цю страшну небезпеку, яку приготовляв впродовж цього півтора року саме не хто інший, а большевицький уряд. Тому стала явно і рішуче по боці Німеччини, а навіть пішла з допомогою. Сам Сталін ствердив у своїй промові, що ця оборона перед заливом большевизму увінчался добрими вислідами, так що він чує вже, що загроза зависла над його головою. У своїй промові не пригадував старого клича "бий ворога на його власній землі". Тепер цей совітський самодержець мусить просити допомоги у того, кого ще недавно так гарячо поборював, а саме — капіталістів.
Вибух на бритійському літаконосці.
ЖЕНЕВА, 5. 7. — Як подає агенція "Офі" з Ля Лінея, з невідрмої причини вибухнув танк з бензиною на бритійському літаконосці "Фуріюз". Кілька моряків та старшин згинуло — похоронено їх на ґібралтарському цвинтарі.
Землетрус в Арґентині.
В четвер вранці навістив арґентинські Анди сильний землетрус, який відчуто і в Буенос Айрес. У Кансете завалилося 50 домів; згинуло мало осіб.
Катастрофальні дощі в Індії.
З Бомбаю повідомляють про сильні дощі та бурі. Багато домів знищено, пропало чимало скоту. На одній залізничій лінії припинено рух поїздів.