Браття українці

 

"Просимо вибачення за кривди, завдані нашим братам українцям польськими руками" — 44 визначних поляків відповіли на лист українців про вибачення. Апель опубліковано 4 липня ц.р. на сайті Liberté!

 

 

Браття українці,

 

в 1894 році, на з'їзді польських і українських літераторів та журналістів у Львові, Іван Франко, поет, письменник і мислитель, сказав: "В цілій Слов'янщині нема двох таких народів, які б з точки зору політичного і духовного життя так тісно зрослися між собою, були пов'язані такими численними узами, а всупереч тому так безперервно уникали один одного, як поляки і українці". З часом, на наше спільне нещастя, уникання замінила ненависть і націоналізм та їхній кревний плід — злочин, що його спільно спізнали поляки й українці на Волині та в Східній Галичині, на Холмщині, в Бещадах і на Перемиській землі. Тим більше тішить нас ваш лист зі знаменними словами "просимо вибачення", в якому ви не ухиляєтеся від відповідальності за завдані полякам кривди сорокових років минулого сторіччя. Ми також складаємо данину пам'яті жертвам братовбивчих польсько-українських конфліктів.

 

Дякуємо за ваш лист і просимо вибачення за кривди, завдані нашим браттям українцям польськими руками. Перед нами подібні слова висловили представники Польської Католицької Церкви, до взаємного пробачення гаряче заохочував наші народи Папа Іван Павло II. На справу поєднання невтомно працювали Єжи Ґедройць і Яцек Куронь, а також президенти наших держав. Ми апелюємо до суспільств і парламентів обох країн: не забуваймо їхню науку.

 

Провина вимагає сатисфакції, якою у відносинах між нашими народами є виковування справжнього братства. Наперекір польській та українській легкодухості, в добрі, але також і в погані часи, які, може, надходять на нашу спільну Європу, загрожену націоналізмом і російським імперіалізмом.

 

Загрози легше пережити разом. Ми не припиняємо виявляти вам захват і солідарність у боротьбі з аґресором, який понад два роки окуповує частину української землі, не бажаючи допустити здійснення вашої мрії про життя в об'єднаній Європі.

 

Лєх Валенса, лідер першої "Солідарності", лауреат нобелівської премії миру, колишній президент

 

Алєксандр Кваснєвский, колишній президент

 

Броніслав Коморовський, колишній президент

 

Влодзімєш Цімосевіч, колишній прем'єр

 

Анджей Олєховський, колишній міністр закордонних справ

 

Адам Ротфельд, колишній міністр закордонних справ

 

Радослав Сікорський, колишній міністр закордонних справ

 

Павел Коваль, колишній віце-міністр закордонних справ

 

Ґжеґож Схетина, лідер Громадянської Платформи

 

Малґожата Кідава-Блоньська, віце-маршалок Сейму

 

Ружа Тун, депутат Європарламенту

 

Адам Шляпка, депутат, політик партії "Новочесна"

 

Матеуш Кійовський, лідер KOD (Комітет  оборони демократії)

 

Владислав Фрасинюк, лідер першої "Солідарності", колишній політв'язень, депутат

 

Збіґнєв Буяк, лідер першої "Солідарності", колишній політв'язень, депутат

 

Збіґнєв Янас, лідер першої "Солідарності", колишній депутат

 

Богдан Ліс, лідер першої "Солідарності", колишній політв'язень, депутат

 

Януш Онишкевич, речник першої "Солідарності", колишній міністр оборони

 

Генріх Вуєк, член керівництва першої "Солідарності", колишній політв'язень, колишній депутат

 

Ґражина Станішевська, лідер першої "Солідарності", ув'язнена під час військового стану, колишня депутат

 

Анджей Вєловєйський, колишній депутат, сенатор, депутат Європарламенту, католицький діяч

 

Адам Міхнік, головний редактор щоденника Gazeta Wyborcza

 

Єжи Бачиньський, головний редактор тижневика Polityka

 

Богуслав Хработа, головний редактор щоденника Rzeczpospolita

 

Томаш Ліс, головний редактор тижневика Newsweek Polska

 

Лєшек Яжджевський, головний редактор журналу Liberte!

 

Ярослав Куіш, головний редактор інтернет-тижневика Kultura Liberalna

 

Кароліна Віґура, соціолог, Kultura Liberalna, Варшавський Університет

 

Славомір Сєраковський, головний редактор журналу Krytyka Polityczna

 

Северин Блюмштайн, голова Спілки журналістів

 

Анджей Северин, актор, режисер, директор Польського Театру у Варшаві

 

Ґжеґож Ґауден, колишній директор Інституту Книги

 

Казімєж Сова, римо-католицький священик, публіцист

 

Томаш Достатній, домініканець, публіцист

 

Людвік Вісьнєвський, домініканець, студентський душпастир, колишній діяч антикомуністичної демократичної опозиції

 

Станіслав Опєла — єзуїт, колишній провінціал мазовецько-великопольської провінції Товариства Ісуса, колишній наставник незалежної російської провінції

 

Анджей Стасюк, письменник, видавець

 

Моніка Шнайдерман, видавець

 

Павел Смоленьський, репортер, лавреат нагороди польсько-українського поєднання

 

Марк Бейлін, публіцист, Gazeta Wyborcza

 

Войцєх Мазярський, публіцист, Gazeta Wyborcza

 

Данута Куронь, громадський діяч

 

Криштофор Становський, громадський діяч, співзасновник Громадянського Комітету Солідарності з Україною

 

Іза Хрусьліньська, публіцист, учасниця польсько-українських суспільних ініціатив

 

* * * * *

 

Bracia Ukraińcy,

 

w 1894 roku, na zjeździe polskich i ukraińskich literatów oraz dziennikarzy we Lwowie, Iwan Franko, poeta, pisarz i myśliciel, powiedział: „W całej Słowiańszczyźnie nie ma dwóch takich narodów, które by pod względem życia politycznego i duchowego tak ściśle zrosły się ze sobą, tak licznymi były powiązane więzami, a mimo to tak ciągle stroniły jeden od drugiego, jak Polacy i Ukraińcy”. Z czasem, na nasze wspólne nieszczęście, stronienie zastąpiła nienawiść i nacjonalizm oraz ich nieodrodna córa – zbrodnia – której doświadczyli pospołu Polacy i Ukraińcy na Wołyniu i w Galicji Wschodniej, na Chełmszczyźnie, w Bieszczadach i na Ziemi Przemyskiej. Tym bardziej raduje nas Wasz list, ze znamiennymi słowami „prosimy o wybaczenie”, w którym nie uchylacie się od odpowiedzialności za polskie krzywdy lat czterdziestych ubiegłego stulecia. My również składamy hołd ofiarom bratobójczych konfliktów polsko-ukraińskich.

 

Dziękujemy za Wasz list i prosimy o wybaczenie krzywd zadanych naszym braciom Ukraińcom polskimi rękoma. Przed nami podobne słowa wypowiedzieli przedstawiciele polskiego Kościoła katolickiego, do wzajemnego przebaczenia gorąco zachęcał nasze narody papież Jan Paweł II. Na rzecz pojednania niestrudzenie działali Jerzy Giedroyc i Jacek Kuroń, a także prezydenci naszych państw. Apelujemy do społeczeństw i parlamentów obu krajów, by nie zapominano o ich naukach.

 

Wina wymaga zadośćuczynienia, którym w relacjach między naszymi narodami jest wykuwanie prawdziwego braterstwa. Na przekór polskiej i ukraińskiej małoduszności, w dobrych, ale też w złych czasach, które, być może, nadchodzą na naszą wspólną Europę, zagrożoną nacjonalizmami i rosyjskim imperializmem.

 

Zagrożenia łatwiej przetrwać razem. Zachowujemy dla was podziw i solidarność w walce z agresorem, który od ponad dwóch lat okupuje część ukraińskiej ziemi, nie chcąc dopuścić do spełnienia się waszego marzenia o życiu w zjednoczonej Europie.

 

 

Lech Wałęsa, przewodniczący pierwszej Solidarności, laureat pokojowej nagrody Nobla, były prezydent

 

Aleksander Kwaśniewski, były prezydent

 

Bronisław Komorowski, były prezydent

 

Włodzimierz Cimoszewicz, były premier

 

Andrzej Olechowski, były minister spraw zagranicznych

 

Adam Rotfeld, były minister spraw zagranicznych

 

Radosław Sikorski, były minister spraw zagranicznych

 

Paweł Kowal, były wiceminister spraw zagranicznych

 

Grzegorz Schetyna, przewodniczący Platformy Obywatelskiej

 

Małgorzata Kidawa-Błońska, wicemarszałek Sejmu

 

Róża Thun, deputowana Parlamentu Europejskiego

 

Adam Szlapka, poseł, polityk partii Nowoczesna

 

Mateusz Kijowski, lider Komitetu Obrony Demokracji

 

Władysław Frasyniuk, przywódca pierwszej Solidarności, były więzień polityczny, poseł

 

Zbigniew Bujak, przywódca pierwszej Solidarności, były więzień polityczny, poseł

 

Zbigniew Janas, przywódca pierwszej Solidarności, były poseł

 

Bogdan Lis, przywódca pierwszej Solidarności, były więzień polityczny, poseł

 

Janusz Onyszkiewicz, rzecznik pierwszej „Solidarności”, były minister obrony narodowej

 

Henryk Wujec, członek kierownictwa pierwszej „Solidarności”, były więzień polityczny, były poseł

 

Grażyna Staniszewska, przywódczyni pierwszej Solidarności, więziona w stanie wojennym, była posłanka

 

Andrzej Wielowieyski, były poseł, senator, deputowany Parlamentu Europejskiego, działacz katolicki

 

Adam Michnik, redaktor naczelny „Gazety Wyborczej”

 

Jerzy Baczyński, redaktor naczelny tygodnika „Polityka”

 

Bogusław Chrabota, redaktor naczelny dziennika „Rzeczpospolita”

 

Tomasz Lis, redaktor naczelny tygodnika „Newsweek Polska”

 

Leszek Jażdżewski, redaktor naczelny magazynu „Liberte!”

 

Jarosław Kuisz, redaktor naczelny tygodnika internetowego „Kultura Liberalna”

 

Karolina Wigura, socjolożka, „Kultura Liberalna”, Uniwersytet Warszawski

 

Sławomir Sierakowski, redaktor naczelny czasopisma „Krytyka Polityczna”

 

Seweryn Blumsztajn, prezes Towarzystwa Dziennikarskiego

 

Andrzej Seweryn, aktor, reżyser, dyrektor Teatru Polskiego w Warszawie

 

Grzegorz Gauden, były dyrektor Instytutu Książki

 

Kazimierz Sowa, duchowny rzymskokatolicki, publicysta

 

Tomasz Dostatni, dominikanin, publicysta

 

Ludwik Wiśniewski, dominikanin, duszpasterz akademicki, były działacz antykomunistycznej opozycji demokratycznej

 

Stanisław Opiela – jezuita, były prowincjał prowincji mazowiecko-wielkopolskiej Towarzystawa Jezusowego, były przełożony niezależnej prowincji rosyjskiej

 

Andrzej Stasiuk, pisarz, wydawca

 

Monika Sznajderman, wydawczyni

 

Paweł Smoleński, reporter, laureat nagrody pojednania polsko-ukraińskiego

 

Marek Beylin, publicysta „Gazety Wyborczej”

 

Wojciech Maziarski, publicysta „Gazety Wyborczej”

 

Danuta Kuroń, działaczka społeczna

 

Krzysztof Stanowski, działacz społeczny, współzałożyciel Komitetu Obywatelskiego Solidarności z Ukrainą

 

Iza Chruślińska, publicystka, uczestniczka polsko-ukraińskich inicjatyw społecznych

 

 

[переклад О.Д.]

 

 

 

04.07.2016