За минулий тиждень у Східній Європі сталися дві знакові події, які суттєво посилили безпекові ґарантії континенту й водночас спровокували Москву на обурені заяви. Перша з них — це встановлення на бойове чергування американського комплексу протиракетної оборони системи Aegis Ashore на румунській військовій базі Девеселу. Друга — закладення першого каменя під будівництво військової бази в селищі Радзіково на півночі Польщі, яка теж стане частиною системи ПРО США в Європі.

Обидві бази, як вже зазначалося, є частиною системи антиракетного щита, будівництво якого триває вже близько десяти років. Він, як декларується, має захистити європейських членів НАТО від можливої ​​ракетної атаки з боку країн Близького і Середнього Сходу.

Крім згаданих баз у Польщі й Румунії, в систему ПРО входять велика радіолокаційна база США в Туреччині, а також чотири американські військові кораблі, оснащені ракетами-перехоплювачами, які  базуються біля узбережжя Іспанії. Командний пункт системи розміщений у Німеччині, на американській авіабазі в Рамштайні.

Ідея створення протиракетного щита виникла ще 2007 року. Тоді президент США Джордж Буш-молодший оголосив про початок будівництва системи ПРО в Східній Європі, щоб захистити натовських колеґ від потенційної ракетної загрози. І ще тоді Кремль зреагував на оголошення цих планів Білого дому гнівними філіппіками. Головний арґумент Кремля і тоді, й нині звучить досить абсурдно, мовляв, цю зброю, яку Америка називає оборонною, легко можна перетворити на наступальну.

Коли 2008 року Барак Обама змінив Буша на президентській посаді, проект на якийсь час було заморожено. Вашинґтон тоді спробував реалізувати свої плани умиротворення Росії, запропонувавши їй сумнозвісне «перезавантаженння» відносин. Чим завершилася ця спроба, всім відомо. Тож Обамі не залишилося нічого іншого, як повернутися до реалізації планів свого попередника.

Бази ПРО в Польщі й Румунії будуть устатковані за останнім словом американських військових технологій. На бойовому чергуванні там перебуватимуть балістичні ракети наземного базування SM-3 Block IIA. Ці ракети вперше випробовувалися щойно минулого року, їх тестування триває й досі. Дальність ураження таких ракет сягає 2,7 тисячі кілометрів. Від попередніх аналогів вони відрізняються вдосконаленими боєголовками з надзвичайно ефективними вражаючими можливостями, а також унікальною системою відстеження та відсіювання обманних цілей.

Під час урочистостей, присвячених відкриттю системи ПРО в Румунії, присутні там Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, прем'єр-міністр Румунії Дачіан Чолош, а також заступник голови Пентагону Роберт Ворк кілька разів підкреслили, що система в жодному випадку не спрямована проти Росії. «Система, яку ми створюємо, виключно оборонна. Ми не можемо використовувати її в наступальних цілях, навіть якби захотіли», — заявив Столтенберґ. З його слів, захищати Європу треба від «загроз з позаєвроатлантичного простору». «Система також не становить жодної загрози для стратегічного ядерного стримування Росії. Географія і фізика унеможливлюють для системи НАТО збивати російські міжконтинентальні балістичні ракети», — запевнив Генсек НАТО. А Роберт Ворк, своєю чергою, пояснив: «Допоки Іран далі розробляє балістичні ракети, США працюватимуть зі своїми партнерами над захистом НАТО і всіх наших союзників проти цієї загрози».

Зайве казати, що Москва не повірила запевненням, буцімто ПРО не спрямоване проти неї, і зреагувала на останні повідомлення з Польщі та Румунії дуже зденервовано. Президент Росії Володимир Путін повторив свою тезу, що розцінює розгорнутий у Східній Європі американський комплекс ПРО «не як оборонну систему, а як частину ядерного потенціалу США». «Москва буде змушена подумати про нейтралізацію загрози, яка виникає щодо РФ», — пригрозив він і зайвий раз винуватив Вашинґтон у діях, які «розгойдують міжнародну систему безпеки і дають старт для нової гонки озброєнь».

«Росія неодноразово вказувала на небезпечний розвиток ситуації в галузі ПРО за неґатвним сценарієм. Проте наші стурбованості надалі іґноруються. Ми робимо для себе з цього відповідні висновки, зокрема й щодо вжиття у відповідь заходів військово-технічного характеру», — заявила на брифінґу з приводу польської та румунської баз речниця російського МЗС Марія Захарова, яка вже давно стала офіційним голосом Кремля на міжнародній арені.

Упевненість, що комплекс перехоплювачів «безсумнівно, становить загрозу для Росії», висловив і прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков. А найжорсткіше висловився голова комітету Держдуми РФ з оборони Володимир Комоєдов: «Навіть не на сто, а на двісті, триста, тисячу відсотків все це спрямовано проти нас. Вони вже виходять на вогневий рубіж. Крім системи виявлення, вони вже виставляють протиракети».

Чи мають рацію кремлівські урядовці, висловлюючи побоювання, що ПРО в Європі скероване проти Росії? Напевно так. З одного боку, американці й натовці зовсім не кривлять душею, стверджуючи, що система антиракетного щита в актуальній її конфіґурації є нешкідливою для російського ракетно-ядерного потенціалу. Станом на нині Москва диспонує 521 стратегічним носієм з 1 735 боєголовками. Жодна з наявних у світі систем ПРО нейтралізувати такий потенціал не здатна.

Утім це поки що. Не складно передбачити, що НАТО з ескалацією відносин з Росією нарощуватиме свою безпеку й передовсім посилюватиме захист від ядерної зброї та її ракетних носіїв. Так, теоретично й Іран може колись там запустити на Європу якусь одну–-дві–десяток ракет. Але всім зрозуміло, що реальна загроза виходить не з Перської затоки.

Окрім того, розміщення протиракетних баз в Румунії та Польщі не можна відокремити і від загальної військової активності країн НАТО на східному фланзі Альянсу. Сполучені Штати й Німеччина посилюють обороноздатність Балтійських держав, Польщі й Румунії, перекидаючи до вказаних країн новітню військову техніку й живу силу. Всі ці факти свідчать про військову єдність Заходу, про його наміри дати потужну відсіч ймовірній російській аґресії. І саме це так бісить кремлівських завсідників, які вже майже повірили в свою безкарність.