проголошена дня 11 н. ст. цвітня в троновій сали замку цїсарского.
Впов. Панове обох палат ради державної!
З початком нового періоду конституційної дїяльности я зібрав Вас Панове, коло мого престола. Передаю Вам Мій цїсарскій привіт і здоровлю Вас сердечно.
Надїю ся, що зачинаюча ся сесія буде періодом працї повної успіхів і вижидаю від Вашої патріотичної переданности, що будете підпомагати під кождим взглядом, щоби тая надїя здїйстнила ся, так само як і я дав в тім дусї порученя Мому правительству. Причиняти ся осягнути сю цїль всї суть покликані і всї пожадані, котрі мають се пересвідченє, що по-над поодинокими сторонництвами стоять загальні интереси держави і люду та що журба о ті найвисші интереси не повинна бути нїколи заколочена стремленями сторонництв.
В теперішній порі, за-для скорого розвитку відносин економічних, задачі, які накладає на нас дбанє о загал, стали ся дуже численні і наглячі. Тому і законодавство мусить передо всїм заняти ся тими задачами і треба вижидати, що перед тим доконечним обовязком уступлять ся з першого пляну ті бажаня, які плекають поодинокі сторонництва. [Оплески]. Лиш таким патріотичним самовідреченєм можна осягнути трудні і тяжкі вимоги часу.
Будете мусїли заняти ся предложенями Мого правительства, маючими на цїли улекшити порозуміня між предприємцями а их робітниками, а також предложенями стремлячими до можливо найбільшого вирівнаня соціяльних різниць на тім поли.
Опіка управнених интересів дрібного промислу буде в будучности становити предмет прихильних старань покликаних чинників, а надїюсь, що при потрібній самостійній спів-участи стану промислового, удасть ся економічне положенє сеї, для суспільности дуже важної галузи фахової довести до успішного розвитку.
Окреме предложенє буде присвячене управильненю промислу будовельного.
Спасенні наслїдки, які викликав від недавна заведений закон о убезпеченю робітників, викликують желанє, щоби тим законом могли бути обняті ширші круги суспільности.
Виготовляє ся предложенє, маюче на цїли підпирати спілкову орґанізацію стану рільничого, щоби зробити тим дальшій крок для скріпленя відносин сеї, так важної і численної части населеня.
Фонд меліораційний не може вистати на численні жаданя, ставлені зі всїх Моїх королївств і країв коронних на поли регуляції рік і забудованя гірских потоків. Тож мусить наступити збільшенє річної дотації того фонду, котрої висоту треба буде означати при увзглядненю і стану державних фінансів.
Увзглядняючи желаня, висказані многими соймами краєвими, і узнаючи важні та промавляючі за тим мотиви, займає ся Моє правительство виготовленєм проєкту закона, маючого цїль — обовязково убезпечити від огню недвижиму власність.
Дальші виготовляючі ся проєкти законів змагають до того, щоби запобігти, як справедливо жалують ся що-раз збільшаючому ся фальшованю средств поживи, а також противдїлати порокови піяньства.
По довголїтних змаганях повело ся осягнути рівновагу в державній господарцї. Удержати і запевнити сей цїнний здобуток єсть задачею як Вашого так і Мого правительства. Надійшов також тепер час, в котрім буде можна знов предприняти реформу безпосередного оподаткованя і на тій дорозї, відповідно до загального бажаня, перевести, о скілько бути може, справедливий подїл тягарів.
Спеціяльно-ж Ваше дбанє, Впов. Панове, звольте звернути на справи комунікації. Як предприємство "Лльойда" так і Товариство пароходної плавби на Дунаю будуть вимагати Вашої уваги і опіки. Дотично кількох зелїзниць приватних — наближаючі ся речинцї викупна державою спонукають Моє правительство точно розважати квестію постепенного удержавненя зелїзниць і предложити Вам, по зрілім розслїдї кождого поодинокого случаю, відповідні внесеня під взглядом комунікаційно-політичним і фінансовим. Також що-до дальшої участи держави в доповнюваню сїти зелїзничої і що-до підпомоги будови зелїзниць льокальних, будуть Вам предложені відповідні проєкти. Вкінци буде предложена Вам до конституційного трактованя підписана в Бернї конвенція в справі межинародного обороту фрахтового на зелїзницях, котра буде мати далеко сягаючій вплив також на уложенє внутрішного реґуляміну руху.
Моє правительство, пересвідчене о великім значіню, яке мають тарифи зелїзничі для загальної економічної і промислової продукції, а не менше для торговлї, гадає за реформою тарифи особової завести реформу тарифи фрахтової на зелїзницях державних, котра в великій мірі відповість потребам населеня і не полишить ся без впливу також на зелїзницї приватні.
Моє правительство старає ся на властивій дорозї управильнити на ново торговельно-політичні зносини з заграничними державами, на скілько се показує ся потрібне або пожадане. При тім старають ся, щоби ті угоди були заключені по можности рівночасно і на довшій період часу. В сей спосіб мають витворитись тревалі відносини, завдяки котрим промисл і рільництво найдуть пригідні условія истнованя.
Моє правительство посвятить безнастанну пильну увагу справі шкільництва у всїх напрямах; а именно же студіям, правничим і правно-політичним котрих реформа показала ся доконечною. Рівнож постанови що-до студій медичних потрібують зміни. Університет львівскій введенєм в житє медичного факультету буде відповідно доповнений. Обовязком Мого правительства буде переговори, навязані в тім взглядї, довести як найскорше до кінця.
В судівничім законодавстві потреба не лиш на-ново предприняти кодіфікацію дотично властивого закона карного і процедури цивільної, але також і на поли поступованя карного показав досвід, що були би деякі зміни пожадані. А по-при ті великі працї законодавчі треба розважити також і се, що як-раз законодавство судівниче не може бути вилучене від вимог житя економічного, бо оно мусить з одної сторони ухиляти перешкоди, стоячі на завадї спасенному розвиткови, а з другої сторони виступити з цїлою повагою і строгостію против користолюбства.
Сполученє Мого столичного міста і резиденції, Відня, з передміскими громадами наповнило Мене живим вдоволенєм і надїю ся з того дїйстних користей для всїх частей побільшеного Відня. Працї около переведеня сего сполученя ведуть cя. Також і Ваша співучасть в тім взглядї буде пожадана з огляду на многі проєкти законів, дотикаючих ті справи. Квестії віденьскої зелїзницї льокальної присвятить ся як найбільшу увагу, а Моє правительство буде старати ся, щоби она здійстнила ся.
Впов. Панове обох палат ради державної! Не лише ми бажаємо і потребуємо плодоносної працї, — у всїх европейских державах проявляєсь бажанє мирного пожитя сусїдского. Всї правительства впевняють нас, що удержанє мира єсть сущною задачею их змагань. Сі взгляди, а також наші приязні відносини до всїх держав управняють Мене висказати надїю, що мирні лїта, які були доси для держави, будуть продовжатись, і Вам буде мож взятись без перешкоди за вижидаючі Вас працї.
Моє правительство приспособляє відповідні проєкти законів і буде предкладати их Вам в міру того, як будуть готові, до дальшого трактованя. Від Вас вижидаю старанного і річевого розслїдженя предложень Мого правительства, і я пересвідчений, що при нарадї спокійній, вільній від упередженя, а також поважаючій пересвідченя противної сторони, буде можливо полагодити истнуючі суперечности та найти спільне поле для спасенної дїяльности.
Поступованє після таких засад в одній недавній справі з соймового круга дїланя зробило дорогу до осягненя вдоволяючих результатів, а Моє правительство також на будуще непохитно старатись буде ті результати перевести в дїло.
Тревалою і вірною обовязкам працею, якої я по Вас надїю ся, здобудуть истнуючі порядки конституційні свою повну вартість; в сей спосіб можна забезпечити єдність і силу держави та увзглядвити різнородні интереси і відносини населеня всїх Моїх королївст і країв; на тій дорозї можна моральне, духове і економічне добро Моїх вірних народів, котрих всїх рівно люблю, як найуспішнїйше піднести, забезпечаючи им конституційно признане рівноуправненє.
Най Всемогучій удїлить свого благословеня до того спасенного дїла!
[Дѣло]
13.04.1891