Вік гобіта визначили хибно?

 

Флореська людини становить одну з найбільших таємниць в історії людської еволюції, адже дотепер дані про неї не вдавалося однозначно узгодити з інформацією про інші види людини. Чи належала вона до виду, сильно спорідненого з Homo erectus? Чи насправді низькорослі люди були представниками Homo sapiens, проте мали хворобливі анатомічні зміни? Відповісти на ці запитання мала б допомогти нещодавня публікація, в якій науковці доводять: усі сучасні припущення ґрунтувалися на хибному датуванні нечисленних знахідок.

 

Команда археологів у печері Ліан-Буа.

 

 

Команда вчених на чолі з Томасом Сутікною (Thomas Sutikna) з Університету Вуллонгонг (Австралія), нещодавно повідомила: рештки скелету Homo floresiensis мають приблизно 100–60 тисяч років. Раніше їх вважали молодшими, приписуючи скам’янілостям 11–13 тисяч років. Проте, ймовірно, вчені хибно потрактували складну послідовність шарів породи в печері.

 

Це з’ясували лише в результаті багаторічної кампанії розкопок у печері Ліан-Буа (о. Флорес, Індонезія) – дотепер єдиному місці, де вдалося знайти рештки Homo floresiensis. Зараз до команди вчених належать також і ті дослідники, що 2003 року зробили первинне відкриття.

 

Після сенсаційної знахідки довелося систематично розкопувати й інші частини печери. Це тривало з 2007 по 2014 роки. При цьому вчені припустили, що шари зі скам’янілостями гобітів й шари, які використали для їхнього первинного датування, є неідентичними – насправді їх розділяють десятки тисяч років. Помилку вчені помітили тоді, коли при розкопках натрапили на природний майданчик, на косому краї якого старі шари породи лежали вище, ніж в інших частинах печери.

 

Дослідники визначили, що вік решток мав би становити приблизно 100–60 тисяч років, а район, де знайшли кам’яні знаряддя праці, гіпотетично виготовлені Homo floresiensis, обмежили періодом існування від 190 до 50 тисячі років.

 

На підставі отриманих даних можна встановити, що в цей час низькорослий гобіт з печери зник – одночасно з рештою інших великих тварин, зокрема з чорношиїм лелекою, стерв’ятниками, карликовими стегодонами (родичами слонів). Причин зникнення дослідники не знають.

 

«Багато людей, імовірно, мають цікаві ідеї стосовно того, чому ці тварини пропали одночасно, – каже провідний автор Мет Точері (Matt Tocheri) з Програми людського походження Смітсонівського інституту. Зрештою, в багатьох регіонах світу великі тварини вимерли саме тоді, коли на ці території прийшла сучасна людина.

 

У будь-якому випадку, нове датування помітно вплине на майбутні версії про видову приналежність та історію Homo floresiensis. З огляду на те, що з анатомічного погляду сучасні люди добралися до індонезійського світу островів лише 50 тисяч років тому, їхнє співжиття з гобітами могло бути дуже коротким – якщо воно взагалі мало місце. Все ж можливо, пояснюють учені, що Флореська людина стикалася з іншими, лише з теорії відомими видами ранніх людей. А Денисівська людина могла перебувати з нею в Південній Азії.

 

Більше ясності принесуть лише нові знахідки. Проте сподівання на них дотепер не здійснилися. Умови, в яких зберігається місце розкопок, – погані. А припущення про те, що в скам’янілостях можуть міститися ще придатні для аналізу рештки спадкового матеріалу, – неправдоподібні.

 

 

Jan Dönges

Wurde der 'Hobbit' völlig falsch datiert? 

Spektrum.de, 30/03/2016

Зреферувала Соломія Кривенко

 

 

31.03.2016