Тему вивчення української літератури і, зокрема, презентації літературних творів дітям та молоді у середній школі та поза нею вже не раз порушувано на Zbruč. Та щоразу не було нам що з того приводу сказати доброго — проблема є, вона задавнена і далека до вирішення. Втім нині якраз маємо нагоду повернутися до цієї теми вже з оптимістичною настановою. У Львові цими днями стартував проект «Читанка» — спроба в новий спосіб і новими засобами подати українську літературу. Твори українських письменників професійно начитуватимуть і викладатимуть у вільний доступ мережі Інтернет — буде не лише звук, а й «картинка».
Почався проект з особистої історії його засновників.
«Ідея такого проекту народилась від спілкування з народним артистом України Святославом Максимчуком. Ми товаришуємо з його донькою і дуже часто чуємо твори у його виконанні. На цьому виховуємо дітей. Тому подумали, що це може допомогти популяризувати літературу. Нині в Україні є багато аудіозаписів різних творів. Але, мені здається, аудіо зараз дещо відходить у минуле. І відео сприймається зовсім по-іншому: це ціла вистава, яка заворожує», — розповіла «Z» координаторка проекту Віталія Лазоркіна.
Зі слів ініціаторів проекту, взятись за тему популяризації літератури їх спонукало те, що багато творів навіть українських класиків і нині залишаються невідомими широкому загалові. Львів'яни переконані: проблема виникає ще у школі, де часто цей предмет викладають нецікаво. Виростаючи, колишні школярі так і не вчаться читати і любити літературу.
«Ідея багатьох років мого життя — донести слово нашої великої літератури до слухача, — каже народний артист України, актор театру ім. М.Заньковецької у Львові, декламатор Святослав Максимчук. — У мене в репертуарі вже десятки авторів, і я маю до 40 записаних альбомів. Для когось цікавіше аудіо, бо менше відволікає від твору, для когось — відео, бо це інтриґа, як виглядає виконавець, як його очі світяться, як працюють його зморшки на чолі тощо. Очевидно, такі проекти передусім для школярів, щоб вони спіткнулись оком, наставили вухо і зацікавились літературою».
Проект охоплюватиме передусім твори зі шкільної програми, але не тільки. Головний принцип — якісні тексти у професійному декламуванні. Однак не менше уваги присвячуватимуть «картинці» та способу подання відеороликів. Для проекту планують розробити єдиний стиль запису відео та лого. Кінцева мета — створення сайту-бібліотеки з відеозаписами мистецького декламування українських текстів.
На думку письменника та літературознавця Назара Федорака, цікавим таке подання літератури може бути передусім для учнів середніх класів.
«Виходячи з мого досвіду спілкування з учнями, такий спосіб впливу буде найкращим для учнів п'ятих–сьомих класів. Діти в молодшій школі готові радше сприймати мультики. Дитина у шостому класі може сприймати і щось серйозніше. Сучасні діти все більше і краще сприймають світ через екран. Якщо такі відео будуть для різного віку, тут, мабуть, мали би попрацювати і дитячі психологи. Тоді можна буде зацікавити дітей різних класів.
Старша школа — це особлива ситуація, бо це бунтарський і доволі цинічний вік. Як підлітки, вони мають спротив до усього, що накидають, незалежно від форми. Тому важливо, щоб вони не відчували тиску. Ну, і старшокласники діляться на дві групи: ті, що читають, і ті, що ні. Останні і відео, очевидно, не сприймуть, а для читачів — не певен, що це буде цікаво. Як, зрештою, і для більшості дорослих.
Я, наприклад, більше люблю, власне, читати. Література має викликати дискусії різночитання, її творить автор і читач, і читач є таким самим співучасником тексту, як і автор. Якщо дорослому читачеві даємо такий формат, то ми не лише інтерпретуємо твір, але і накидаємо певну пропаґанду, навіть якщо з найкращими намірами. Тому, думаю, важливо таким відео виховувати зацікавлення літературою у дітях п'ятих–сьомих класів. І думаю, що важливо у відеоряд вплітати вигляд книжки, аби це впливало на дітей. Аби не було лише асоціації з монітором, а був зв'язок з книжкою, потрібне ненав'язливе, але цікаве зображення книжки в самому відео», — прокоментував для «Z» Назар Федорак.
На сьогодні в межах проекту вже зняли відеоролики з декламуванням вірша «І мертвим, і живим, і ненародженим» Тараса Шевченка та байки Григорія Сковороди «Олениця та Кабан». На черзі ще два відео: «Лебеді материнства» Василя Симоненка та «Мойсей» Івана Франка. Ролик з твором Симоненка, кажуть організатори, хочуть записати жіночим голосом. Відео наразі поширюються через сторінку проекту «Читанка» у Facebook та на Youtube. На тій-таки ФБ-сторінці організатори ініціативи обіцяють розповідати і про інші подібні проекти.
«Ми вибирали дуже різні твори. Не хотіли, щоб одразу літературу сприймали лише як щось поважне», — зазначила Віталія Лазоркіна і додала, що записуватимуть твори не тільки класиків, а й сучасних авторів. Почати планують із записів професійних декламаторів. Але у перспективі, запевнила Віта Лазоркіна, запрошуватимуть до співпраці й самих письменників.
«Наприклад, у школі вивчають поезію Малковича. Моя дитина зараз у восьмому класі, і у них є це в програмі. Думаю, дітям дуже цікаво було би дивитись відео, де сам Малкович читає свого вірша. Це було би також помічне батькам».
Наразі ініціатори проекту вже планують, як його розвивати. Другим етапом мало би бути створення літературно-освітнього порталу «Проект Читанка». На сайті будуть розміщені відеозаписи з декламуванням текстів у виконанні пана Максимчука, залучених до проекту сучасних авторів, професійних виконавців, відомих особистостей.
Початок проекту реалізовується власними силами автора проекту та за підтримки волонтерів. На другому етапі проект «Читанка» буде подаватися на «Спільнокошт» та інші ґранти для пошуку однодумців і фінансової підтримки.