Панї К. Малицька до о. Т. Лежогубського

 

Пинчуга, 14. н. ст. листопада 1915.

 

Сей лист переписаний уже вдруге. Перший написала перед шістьма тижнями, але саме коли хотїла єго висилати, наша Анґара замерзати стала і вся комунїкація до почти перервала ся. Нинї стоїть вже на ріцї лїд і є надїя, що в найблизших днях почтовий післанець поїде саньми до Богучан.

 

Дістала я зі Стокгольму через Петербург 36 руб. з повідомленєм, що се для мене від Вас. Не знаю, які се гроші і чи виключно для мене призначені, бо посилка була телєґрафічна без нїякого поясненя, але приймаю їх вдячним серцем, позаяк ті гроші прийшли дуже в пору і принадобили ся вельми менї і тов. Балицькому.

 

Нас тут тільки двоє разом з цїлої чотирнайцятки. Всї прочі одинцем розкинені по Анґарі (найблизше нас в сусїдстві: брат Ґродський, Недїлка і д-р Охримович). Отцї Доктори: Боцян, Горникевич і Соболь живуть тепер в самім Минусиньску — передше були якийсь час на селї. Адреса до них: Минусинскъ — Минус. Уѣздтъ Енисейска губ. Городская аптека Новоприс. 38.

 

Зима у нас вже давно начала ся, але більших морозів понад 30° R ще не було. Тутешні жителї кажуть, що се йно прелюдія до властивої зими, яка пічне ся в грудня і тревати-ме до мая. Морози бувають тут до 50° R. Як їх видержимо, так вже будемо загартовані на все.

 

Крім мене і тов. Юлїяна є в Пинчузї ще пять австрійських підданих, один нїмецький і до сорок полїтичних ссильних русских. Місцевість положена дуже гарно і одна з лїпших. Почту маємо раз в тиждень — книжок і часописий доволї. Не скучаємо. Але житє тут дуже дороге; деякі артикули вдвоє, втроє дорожші чим у Львові в час війни.

 

З дому не мали досї нїяких вісток, хоч післали туди листи через американський консулят. Ваша посилка була першим відгуком з Галичини, а відтак дістала й ще картку від Олеськівної (через Швайцарію). Тільки всього. Дожидаємо нетерпеливо весни, може вона принесе нам зміну в нашім положеню. Віра в кращу будучність не дає нам падати духом. Кріпимо ся взаїмно і дожидаємо дня — години, коли повертати будемо до своїх.

 

Доси ми всї здорові. Тов. Балицький прегарно виглядає, мабуть від того, що не має тут засїдань і їсть цїлий день зернята модереву. Збирає поволеньки матеріяли до калєндаря "Просвіти" на рік, і фабрикує паперові одїяла на зиму. Каже, що вони теплїйші, чим медвежа шуба. Винахід ще неопатентований.

 

Усїм знакомим засилаю сердечні здоровлїня, а Вп. Отцю Совітникови ще раз дякую за підмогу і добру память і остаю з глубоким і щирим поважанєм

 

Конст. Малицька.

 

Від п. Балицького і Гродського поклін.

 

[Дїло]

28.01.1916