26 березня виповнилося 100 років від дня народження Пала Ердеша (1913-1996) - видатного угорського математика, який опублікував більше праць, ніж будь-який інший математик за всю історію людства - понад півтори тисячі. Він залишив помітний слід в науці та став легендою ще при житті.
Ердеш народився в Угорщині в єврейській родині. Обоє його батьків були викладачами математики. У 1934 році Ердеш емігрував в Британію, де отримав докторський ступінь в Манчестерському університеті. Він, однак, працював і в інших містах – Лондоні, Кембриджі та Брістолю, - започаткувавши традицію кочування від однієї наукової установи до іншої, якій був вірний до кінця своїх днів. Повернутись в Угорщину Ердеш зміг лише у 1945 році, коли закінчилася війна. Проте залишитися довго на Батьківщині йому не вийшло. Аж до 1990-х він жив переважно в Ізраїлі, Британії та США, так і не маючи постійного місця перебування. Помер Пал Ердеш 20 вересня 1996 року від серцевого нападу під час конференції у Варшаві.
На думку американської журналістки Калли Кофілд, 101-ша річниця від дня народження Пала Ердеша, яку відзначатимуть наступного року, буде кращим приводом для святкування. Адже 101 – просте число (або число, яке ділиться тільки на себе і одиницю). Своєму біографу Полу Гофману Ердеш якось сказав, що «прості числа – його найкращі друзі».
Саме властивостям простих чисел присвячено чимало праць з всеосяжної наукової спадщини Пала Ердеша. Своє перше значне відкриття він зробив, маючи 17 років. Тоді він довів постулат Бертрана, згідно з яким між будь-яким натуральним числом (крім 1) і ним же, помноженим на два, лежить хоча б одне просте число. 80 років до нього цей постулат вже довів російський математик Пафнутій Чебишов, однак спосіб Ердеша визнаний простішим. Продовжуючи працю в галузі простих чисел, Ердеш (спільно з норвезьким математиком Атле Сельбергом) спростив і довів до завершеного вигляду теорію про розподіл простих чисел, яка встановлює ймовірність, з якою певне число може бути простим. Біля нуля прості числа трапляються доволі часто (2, 3, 5, 7, 11 і т.д.), проте далі зустрічаються все рідше. Хоча таких чисел існує безкінечно багато, а найбільше відоме сьогодні просте число налічує 17,4 млн. цифр, теореми, яка б описувала усі їх властивості, ще досі не існує.
У знаходженні найпростіших доведень математичних задач виявився особливий талант Пала Ердеша. Математик жартував, що у Бога є книга, в якій записані найпростіші доведення математичних теорем, а завдання математиків – розшифровувати сторінки цієї книги. Бачачи струнку та ясну математичну теорему, Ердеш казав: «Це з Книги!».
Як уже було сказано, Пал Ердеш – найпродуктивніший математик за усю історію (з ним, правда, конкурує Леонард Ейлер за кількістю написаних сторінок, але не за кількістю найменувань праць). Працюючи по 20 годин на добу аж до 70 років, він інколи за рік публікував більше робіт, ніж чимало іменитих математиків за усе життя. Сфера його інтересів охоплювала комбінаторику, теорію графів, теорію чисел, математичний аналіз, теорію наближень, теорію множин та теорію ймовірностей. Загальна кількість його праць – 1521. Чимало із них він опублікував у співавторстві. Оскільки з ним співпрацювали більш ніж 500 математиків, у науковій спільноті з’явилося жартівливе «число Ердеша». Вважається, що в самого Ердеша це число дорівнює нулю, в усіх його співавторів 1, у співавторів співавторів – 2 і так далі. Згідно з «The Erdös Number Project» університету Окленда, числом Ердеша сьогодні володіють не менше 260 тисяч чоловік. Середнє значення цього числа становить 4,65, а максимальне – 15. А яке у вас число Ердеша?