Рахіль Вольфівна Корн — це відома єврейська письменниця. Своїми творами вона придбала собі велику популярність не лише в колишній Польщі, але і далеко за її кордонами. Ім'я її давно відоме в Радянському Союзі, не лише в колах літераторів, але й серед широких мас єврейського населення. Її загально вважають одним з кращих представників сучасної світової єврейської літератури.
В своїх віршах і оповіданнях, у великому своєму збірнику "Земля" Рахіль Вольфівна вже з самого початку своєї літературної діяльності показує глибокий зв'язок з народом, з його життям, з його боротьбою за крашу долю. Нa її творіння вирішальний вплив мала боротьба проти жахливої експлуатації і приниження євреїв в колишній шляхетській Польщі.
Злидні єврейської бідноти по містах і селах були безприкладними і потрясаючими по своїх розмірах явищами, які яскраво викривали варварство буржуазної цивілізації. Ці злидні, можна порівняти хіба з життям кулів в Китаї. І справді, вистачило з світлих і розкішних кварталів великих міст перейти кілька завулків, щоб опинитися в "гетто", тобто в так званому єврейському кварталі і побачити там неймовірне людське терпіння, найжахливіші умови життя, єврейську бідноту, якої життєвий мінімум стояв на низькому рівні.
Сторіччя неволі, приниження не вбили в трудящих масах єврейського народу, народу без землі, палкого стремління до цієї ж землі, до перебудови свого життя на інших, кращих основах. Єврейські буржуазні націоналісти — сіоністи використовували це стремління, спрямовуючи його в Палестіну, але маси знали, що їx земля тут, де вони живуть і працюють.
Коли читати твори Рахіль Корн — то з усією силою стає перед нами ця вікова мрія, глибока любов до землі, до творчої праці на ній. Письменниця описує у віршах і новелах боротьбу за землю єврейської бідноти в селі Підліски, Мостиського району. В 1923 році виходить в світ збірник віршів "Село", який зразу зробив її славною. У відповідь на ці вірші тoв. І. Добрушин — орденоносець літературний критик, пише до неї з рідної Москви теплого листа, в якому від душі вітає новий літературний талант єврейської літератури.
Усі визвольні стремління пригніченого народу в яскравих образах життя і боротьби бідноти з села Підліски розгортаються на основі класових протиріч на селі, боротьби проти поміщицького землеволодіння. В 1935 р. Рахіль Вольфівна видає збірник новель "Земля". Новеля з цього збірника "Шлойме Нужда" просякнута глибоким пафосом класової боротьби. В ній описується страйк батраків на полях поміщика Гартштейна (автентичне прізвище Вольф Векслер). Поліція вбиває кількох страйкарів. Тоді Шлойме Нужда, який усе своє життя був затурканий, мовчазливий, погорджуваний усіма, з героічною відвагою перший кидається на штики поліції і гине від ран. Боротьба за правду і волю трудящих творить таких героїв з найбільш відсталих, затурканих людей.
Рахіль Корн змальовує цей глибокий процес з великою майстерністю і психологічним чуттям.
Така сама тематика її другого збірника віршів "Червоні маки".
Зараз Рахіль Вольфівна, як член Спілки радянських письменників України невтомно працює над новими літературними творами. Укрнацненвидав в Києві готує до друку її вірші "Жнива", а крім цього скоро друкуватиметься новий великий твір письменниці п. з. "Люди з Мокран".
Дуже мало єврейських письменників, які б настільки в своїх творах були зв'язані з землею, з селянством, як Рахіль Корн. Цей напрямок дуже важливий і вартісний для всебічного розвитку єврейської літератури. Як його кращий представник тов. Корн з честю виконує свою почесну роль. Вона наглядно показує, що лише на основі класової боротьби проти гнобителів і експлуататорів, лише на радянській основі, в нашій країні збуваються беззавітні мрії про повне національне і соціальне визволення єврейського народу.
Рахіль Вольфівна, поряд з українською поетесою Уляною Кравченко — це гідні кандидатури в депутати міської Ради від нашої радянської інтелігенції, які підтримуються одностайно усіма трудящими нашого міста.
Е. Кушко, довірений 84 виборчого округу