90 тисяч годин відео, 140 тисяч годин аудіо, 200 терабіт інформації – такими є вихідні дані незвичного дослідження, як діти оволодівають мовою. Впродовж трьох років Деб Рой (Deb Roy) з міждисциплінарної дослідницької лабораторії Массачусетського технологічного інституту (MIT Media Lab) записував все, що відбувалося в його домі. Камера та мікрофони, встановлених на стелі, записували розмови й рухи маленького сина науковці та інших членів сім’ї. Метою розвідки було зрозуміти, які висловлювання ситуації чула дитина, і які слова запам’ятовувала.
Дистинктивність: чим виразніше слово прив’язане до ситуації, тим раніше його малий зрозуміє і використовуватиме.
Нещодавно команда вчених на чолі з Дебом Роєм отримала перші результати від аналізу записів перших трьох років життя маленького сина вченого. Дослідники перевірили різні чинники, щоб дізнатися, які з них робили ймовірнішим те, що малюк скаже якесь слово вперше, а які не впливали на процес його навчання. Багато з чинників були очевидними, наприклад той факт, що довші слова дитина вивчає загалом пізніше, ніж короткі.
Проте дві закономірності виділялися. Науковці назвали їх «дистинктивністю»: чим виразніше слово пов’язане з ситуацією, тим раніше його використовуватиме малий. Типовим приладом є слово «м’яч», яке часто вживають під час гри з м’ячем, але поза цими іграми – доволі рідко. Натомість слово «з» хоча й в принципі звучить частіше, але до ситуації не прив’язане.
Рой з колегами побачили в цьому підтвердження вже давно відомої теорії навчання, згідно з якою дитина в передбачуваних та часто повторюваних ситуаціях легше розуміє значення слів. Наднормова кількість даних, яку Рой зібрав, дала можливість вперше перевірити цю гіпотезу.
Науковці зосередилися на періоді між 9 місяцем та другим днем народження дитини, виділили всі ситуації, коли вона не спала й була вдова. Всі вербальні дії, які малюк та дорослі здійснювали в цей час, розшифрувала команда з 70 помічниками, хоча й з допомогою комп’ютера, та здебільшого вручну. В результаті база даних об’єднала близько 2 млн окремих висловлювань. Програмне забезпечення аналізувало рух осіб, знятих на камеру, й ідентифікувало «гарячі точки активності», коли особи взаємодіяли.
Для кожного з 679 слів, яке вивчав та використовував син Роя в процесі дослідження, учені могли визначити, коли, де і за яких обставин малий вжив слово вперше; й навіть більше: як часто за однакових обставин воно раніше було відсутнім.
«Дистинктивність» слова вираховує його просторово, часово й мовно. Науковці задавалися питанням, чи виловлювання було прив’язане до певної теми. Всі три чинники, статистично скомбіновані, передбачували першу появу слова краще, ніж менш специфічні ознаки, зокрема частота використання цього слова в мові батьків.
Необроблені дані вчені публікували частинами, заохочували й інших шукати кращих статистичних методів дослідження. На сайті можна детально ознайомитися з процесом обрахунків і їхніми результатами.
Звичайно, науковці усвідомлюють, що з розвитку однієї дитини можна дійти доволі обмежених загальних висновків. Але з огляду на те, що прості кореляції, які вони спостерігали, проявляються доволі часто в усіх ситуаціях, учені переконані: висновки можна перенести на інших дітей.
Зрештою, небагато батьків візьметься підслуховувати дітей, до того ж проаналізувати почуте можна лише з достатнім фінансуванням. Сам Рой пояснює, що розроблені техніки аналізу потрібно застосовувати й до інших мовних і медійних феноменів, зокрема контенту американського телебачення.
Досліди на власному синові дають підстави взяти до уваги важливий аспект, визнає науковець: перше використання слова мусить не раз збігтися з моментом, коли дитина зрозуміла відповідне слово. Як правило, діти розпоряджаються вже раніше пасивно зрозумілими словами, поступово застосовуючи їх в активному мовленні.
Є високі шанси того, що така незвична база даних про оволодіння мовою уможливить унікальні пізнання.
Welches Wort wird wann gelernt?
Spektrum.de, 21.09.2015
Зреферувала Соломія Кривенко
26.09.2015